Постанова № 39713100, 08.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. Полтава Справа № 816/2375/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 26457,47 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 26457,47 грн, у тому числі з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1914,47 грн, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 2101,00 грн, штрафів та інших адміністративних санкцій у розмірі 22442,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти адміністративного позову до суду не направив.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 17.01.2013 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису про державну реєстрацію 2 569 000 0000 002640. Як платник податків ФО-П ОСОБА_2 взятий на облік у Кременчуцькій ОДПІ 18.01.2013 за №16031306833.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 №5515-VI на 2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1147 грн.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності "роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах" для фізичних осіб-підприємців другої групи платників єдиного податку на 2013 рік становив 229,40 грн щомісячно.

Згідно статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1218 грн.

Отже, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності "роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах" для фізичних осіб-підприємців другої групи платників єдиного податку на 2014 рік становить 243,60 грн щомісячно.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1- 298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до заяви ФО-П ОСОБА_2 про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої останнім до Кременчуцької ОДПІ 11.03.2013, відповідача з 01 квітня 2013 року переведено на ІІ групу платників єдиного податку, ставка єдиного податку для якої складає 20% від розміру мінімальної заробітної плати. Відтак, відповідач за видом діяльності "роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах" у 2013 році повинен був щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 229,40 грн, а у 2014 році повинен був щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 243,60 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_2 єдиний податок з фізичних осіб у період з квітня по грудень 2013 року, термінами сплати 20.04.2013, 20.05.2013, 20.06.2013, 20.07.2013, 20.08.2013, 20.09.2013, 20.10.2013, 20.11.2013 та 20.12.2013, а також у період з січня по травень 2014 року, термінами сплати 20.01.2013, 20.02.2013, 20.03.2013, 20.04.2013, 20.05.2013, не сплачувався.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 129.5 вказаної статті встановлено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу нараховано пеню по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 24,07 грн.

Станом на момент розгляду справи за відповідачем, враховуючи самостійну сплату ним коштів в рахунок погашення боргу по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1392,20 грн, та донарахування контролюючим органом пені в сумі 24,07 грн, рахується заборгованість зі сплати вказаного виду податку в розмірі 1914,47 грн (229,40 грн х 9 міс. 2013 року + 243,60 грн х 5 міс. 2014 року = 3282,60 грн - 1392,20 грн /самостійна сплата/ + 24,07 /пеня/ = 1914,47 грн).

Крім того, судом встановлено, що 19.12.2013 контролюючим органом проведено фактичну перевірку ФО-П ОСОБА_2 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами вказаної перевірки складено акт №0085/26-15-21-01-13 від 30.12.2013, згідно висновків якого проведеною перевіркою ФО-П ОСОБА_2 встановлено порушення останнім:

- пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідальність за яке застосовується згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 1 статті 17, статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- статті 11, 15, 153, 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР із змінами, внесеними Законом України від 18.11.2004 №2189-ІV, постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 зі змінами, відповідальність за яке передбачена статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі акта перевірки №0085/26-15-21-01-13 від 30.12.2013 контролюючим органом 05.02.2014 прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000262204/49, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2101,00 грн;

- рішення про застосування фінансових санкцій №0000252204/50, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 22442,00 грн.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як слідує з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000262204/49 від 05.02.2014 та рішення про застосування фінансових санкцій №0000252204/50 від 05.02.2014 направлялись рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та отримані останнім 12.02.2014, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000262204/49 від 05.02.2014 та рішення про застосування фінансових санкцій №0000252204/50 від 05.02.2014 у встановленому законодавством порядку чи доказів сплати останнім в добровільному порядку сум нарахованих вказаними рішеннями штрафних та фінансових санкцій (2101,00 грн та 22442,00 грн відповідно).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Кременчуцькою ОДПІ сформовано податкову вимогу від 11.07.2013 №820-19/63, яка направлялася на адресу ФО-П ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана останнім 23.07.2013, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно наданої Кременчуцькою ОДПІ інформації від 07.07.2014 №581/16-03-10-25 сума податкового боргу по податковій вимозі від 11.07.2013 №820-19/63 не переривалася.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи облікові картки особового рахунку відповідача з єдиного податку з фізичних осіб, зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та з штрафів та інших адміністративних санкцій, свідчать про наявність у відповідача податкового боргу у загальній сумі 26457,47 грн, у тому числі з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1914,47 грн, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 2101,00 грн, штрафів та інших адміністративних санкцій у розмірі 22442,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з:

- єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1914 (одна тисяча дев'ятсот чотирнадцять) гривень 47 (сорок сім) копійок на р/р 31510970700231, одержувач УК у Кременчуцькому районі /с. Омельник/ 18050400, код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

- штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 2101 (дві тисячі сто одна) гривня 00 (нуль) копійок на р/р 31115104700219, одержувач УК у Кременчуцькому районі /с. Омельник/ 21080900 (державний бюджет), код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

- штрафів та інших адміністративних санкцій у розмірі 22442 (двадцять дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 00 (нуль) копійок на р/р 31113106700219, одержувач УК у Кременчуцькому районі /с. Омельник/ 21081100 (державний бюджет), код одержувача 37965850, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 липня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава