Постанова № 39713083, 08.07.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1625/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Повханич Г.П.

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представники - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

відповідача: Чопська митниця Міндоходів, представник - Горінецький О.Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чопської митниці Міндоходів (далі - відповідач) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 22 листопада 2012 року по 14 квітня 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі №2а-0770/1326/11 було частково задоволено позовні вимоги позивача до Чопської митниці Державної митної служби України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі №2а-0770/1326/11 було скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов позивача до Чопської митниці Державної митної служби України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено. Зокрема, у відповідності до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року було визнано протиправним та скасовано наказ Ужгородської митниці №11-к "Про звільнення з роботи" від 28.03.2011 року, яким позивача звільнено з посади головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці, поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.04.2011 року по 21.11.2012 року, постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.02.2014 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі №2а-0770/1326/11 було залишено без змін. На виконання рішення суду позивачеві відповідачем було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за періоди з 4 квітня 2011 року по 21 листопада 2012 року. Однак, позивача було поновлено на роботі тільки з 14.04.2014 року. Як наголошував представник позивача, оскільки, не було виконано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року у справі №2а-0770/1326/11 щодо негайного виконання в частині поновлення на роботі, позивач до 14.04.2014 року перебував у вимушеному прогулі і при цьому оплата праці з 22.11.2012 року по 14.04.2014 року останньому не здійснена. Таким чином, позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22 листопада 2012 року по 14 квітня 2014 року.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Як наголошував в судовому засіданні представник відповідача, під час касаційного розгляду по справі №2а-0770/1326/11 Вищим адміністративним судом України, у зв'язку з реорганізацією відбулося припинення юридичної особи, яка була стороною у справі, а саме Чопської митниці Державної митної служби України, що в свою чергу унеможливлювало виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року без додаткового роз'яснення вказаної постанови чи встановлення порядку та способу виконання судового рішення. 27.03.2014 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було встановлено порядок і спосіб виконання рішення суду шляхом поновлення Чопською митницею Міндоходів позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Міндоходів. На виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року було видано наказ відповідача, у відповідності до якого було поновлено позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Міндоходів. Як зазначав в судовому засіданні представник відповідача, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року в частині поновлення позивача на роботі була допущена до негайного виконання, таким чином, 21.11.2012 року закінчився перебіг строку вимушеного прогулу в розумінні ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Правомірність дій відповідача, які мають відношення до справи, вказує на відсутність підстав для стягнення коштів з останнього. Також, після винесення вказаної постанови суду від 21.11.2012 позивач на Чопську митницю не заявлявся, при цьому жодних дій, які б вказували на намір позивача вступити в трудові правовідносини з Чопською митницею позивачем не вчинялися. Визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, а тому, воно не може бути реалізоване без волевиявлення позивача. Також, як наголошував представник відповідача, позивач в порушення ст.236 КЗпП України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з новим позовом, натомість вирішення питання пов'язаного з виконанням (невиконанням) рішення прийнятого у справі про поновлення на роботі повинно розглядатися в межах раніше вирішеної справи, оскільки як вбачається зі змісту позовних вимог, суть спору полягає у виконанні рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року. Відтак, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі №2а-0770/1326/11 було частково задоволено позовні вимоги позивача до Чопської митниці Державної митної служби України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Ужгородської митниці Державної митної служби України від 28.03.2011 року №11-к "Про звільнення з роботи ОСОБА_1", поновлено позивача на займаній на час звільнення посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Ужгородської митниці Державної митної служби України з 04.04.2011 року та стягнено на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі №2а-0770/1326/11 було скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов позивача до Чопської митниці Державної митної служби України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено. У відповідності до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року було визнано протиправним та скасовано наказ Ужгородської митниці №11-к "Про звільнення з роботи" від 28.03.2011 року, яким позивача звільнено з посади головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Ужгородської митниці, поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці, зобов'язано Чопську митницю здійснити нарахування та виплату на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.04.2011 року по 21.11.2012 року, постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Відтак, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року набрала законної сили з моменту проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.02.2014 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі №2а-0770/1326/11 було залишено без змін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суд від 27.03.2014 року заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Вудмаски М.Ф. про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №2а-0770/1326/11 та заяву представника Чопської митниці Міндоходів про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №2а-0770/1326/11 було задоволено. Даною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року було замінено сторону виконавчого провадження з Чопської митниці Державної митної служби України на її правонаступника - Чопську митницю Міндоходів та встановлено спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом поновлення Чопською митницею Міндоходів позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Міндоходів.

Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі №2а-0770/1326/11 позивачеві було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 4 квітня 2011 року по 21 листопада 2012 року.

У відповідності до наказу відповідача від 14.04.2014 року №220-0 було поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Міндоходів (а.с. 19).

На підставі вищевказаного наказу від 14.04.2014 року №220-0 до трудової книжки позивача внесено запис яким його поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Міндоходів.

Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до пункту 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Європейський суд з прав людини в рішенні № 18966/02 по справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року дійшов висновку, що виконання в повному обсязі рішення, винесеного на користь заявника, не було здійснене в межах розумного строку. Таким чином, було встановлено порушення статті 6 § 1 Конвенції. Також, у рішенні №40450/04 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 січня 2012 року Європейський Суд вказав, що будь-яка особа, яка домоглася від національного органу остаточного рішення, за виконання якого несуть відповідальність органи влади України, наражається на ризик бути позбавленою можливості скористатися вигодами від такого рішення відповідно до Конвенції.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 КАС України, постанова - письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову.

Згідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч.2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою його виконання.

З аналізу абз. 7 п. 4 ст. 163 та ст. 267 КАС України вбачається, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року в адміністративній справі №2а-0770/1326/11, в частині допущеного негайного виконання, підлягає виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.

Таким чином, період з дня винесення Львівським апеляційним адміністративним судом постанови від 21.11.2012 року у справі №2а-0770/1326/11 по день фактичного поновлення позивача на посаді, а саме: по 14.04.2014 року є часом затримки в поновленні позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Міндоходів.

У відповідності до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Однак, за вказаний період з 22.11.2012 року по 14.04.2014 року позивачеві, в порушення вимог статті 236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки в поновленні на роботі, відповідачем не виплачено, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача.

Отже, суд констатує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконується негайно, у зв'язку з чим постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року підлягала виконанню з часу її проголошення, а не звернення до виконання.

Оскільки, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі №2а-0770/1326/11, яка підлягала негайному виконанню, була виконана тільки 14.04.2014 року, що підтверджується наказом №220-0 (а.с. 19) відтак, середній заробіток за період затримки поновлення позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Міндоходів, підлягає стягненню з відповідача.

Також, не знайшло свого підтвердження і посилання представника відповідача про те, що в задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку з тим, що під час касаційного розгляду справи №2а-0770/1326/11 відбулося припинення юридичної особи, що була стороною у справі, а саме: Чопської митниці Державної митної служби України.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Підпунктом 18 пункту 10 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Державну митну службу України" від 12 травня 2011 року, визначено, що Голова Держмитслужби призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держмитслужби України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держмитслужби України.

Наказом Держмитслужби України від 23 січня 2008 року за № 35 "Про призначення на посади та звільнення з посад" (в редакції наказу Державної служби України від 28 травня 2010 року за № 539) встановлено, що згідно з наказами Держмитслужби України здійснюється: прийняття, у тому числі повторне, осіб на державну службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації; звільнення посадових осіб з державної служби в митних органах відповідно до статті 40 пунктів 2, 5, 7-8, статті 41 КЗпП України, статті 30 пунктів 1, 2, 4-7 Закону України "Про державну службу", статті 23 пункту 6, статті 28 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Таким чином, поновлення позивача на посаді має відбуватися тільки за наказом Державної митної служби України, згідно повноважень Голови Держмитслужби України.

Суд також не погоджується із твердженням представника відповідача про те, що даний адміністративний позов має розглядатися, як матеріали до первинного позову, пов'язаного із поновленням позивача, а не як окремий позов.

Суд таку думку представника відповідача спростовує наступним. Оскільки, наказом відповідача від 14.04.2014 року за №220-0 вже був поновлений на посаді, отже всі інші відносини між сторонами врегульовуються шляхом подачі до суду окремого адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовної заяви та відновлення порушених прав позивача, шляхом ухвалення постанови про виплату середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі №2а-0770/1326/11.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно довідки Чопської митниці Міндоходів становить 2671,63 грн., середньогодинна - 15,99 грн. Позивач перебував у вимушеному прогулі з 22 листопада 2012 року по 14 квітня 2014 року, а отже загальна сума, яка підлягає до стягнення становить 42122,70 грн.

Згідно до ч. 1 ст. 2 завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів - задовольнити.

2.Стягнути з Чопської митниці Міндоходів (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38720707) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22 листопада 2012 року по 14 квітня 2014 року в розмірі 42122,70 (сорок дві тисячі сто двадцять дві гривні сімдесят копійок) грн. з утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 8 липня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 липня2014 року.