Рішення № 39712643, 11.07.2014, Господарський суд Чернігівської області

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

08 липня 2014р. справа №927/880/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна»,

вул.Лінійна,17, м. Київ, 03038

До відповідача: Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по

племінній справі в тваринництві»,

вул.Чернігівська, 16-а, с.Довжик, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,15511

Про стягнення 21 554грн. 16коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17299,76грн. за поставлений товар згідно договору №223-КВ від 05.09.2013р., 1 165,50грн. пені за період з 15.02.2014р. по 06.06.2014р., 1 505,52грн. 20% річних за період з 15.02.2014р. по 02.06.2014р., 1 583,38грн. інфляційних втрат 15.02.2014р. по 30.04.2014р.

Від позивача за підписом його представника А.О.Тертичний надійшла заява №2006-1 від 20.06.2014р., в якій зазначив, що відповідач здійснив оплати в сумі 7 299,76грн. - 12.06.2014р. та 10 000грн. - 18.06.2014р., неоплаченими залишились 1165,50грн. пені, 1505,52грн. 20% річних, 1 583,38грн. інфляційні втрати, та просив суд зупинити провадження у справі в частині оплати заборгованості за договором в сумі 17 299,76грн. і стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 165,50грн., 20% річних в сумі 160,82грн., 1470,88грн. відсотків за користування товарним кредитом.

У поданій заяві №2006-1 від 20.06.2014р. позивачем не наведено правового обґрунтування та підстав зупинення провадження у справі в частині оплати заборгованості за договором в сумі 17 299,76грн. З огляду на викладене суд не задовольнив заяву позивача щодо зупинення провадження у справі в частині оплати заборгованості за договором в сумі 17 299,76грн. у зв'язку з її безпідставністю, про що зазначено в ухвалі від 24.06.2014р.

Окрім того, текст вказаної заяви №2006-1 від 20.06.2014р. не містить розрахунку заявлених до стягнення: пені у розмірі 1165,50грн., 20% річних у сумі 160,82грн., 1470,88грн. відсотків за користування товарним кредитом та не визначено період (число, місяць, рік) їх нарахування, і такий розрахунок не подано позивачем до заяви, не вказано нормативно-правового обґрунтування вимог і підстав подання заяви №2006-1 від 20.06.2014р., не визначена позивачем позиція стосовно первісно заявлених позовних вимог до відповідача про стягнення 1 505,52грн. 20% річних та 1 583,38грн. інфляційних втрат. Також, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем чітко не зазначено яким саме процесуальним правом (збільшення, зменшення позовних вимог, відмова від частини позовних вимог, зміна предмету чи підстав позову) скористався позивач при подачі заяви №2006-1 від 20.06.2014р.

Згідно ухвали від 24.06.2014р. суд відклав розгляд заяви №2006-1 від 20.06.2014р. в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 165,50грн., 20% річних в сумі 160,82грн., 1470,88грн. відсотків за користування товарним кредитом, зобов'язавши позивача у відповідності до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України письмово визначитися із кількісними показниками стосовно кожної вимоги первісно заявленої у позові до відповідача із зазначенням періоду стягнення (число, місяць, рік), навести нормативно-правове обґрунтування вимог та підстав подання заяви №2006-1 від 20.06.2014р., надати обґрунтований остаточний розрахунок сум, заявлених до стягнення з відповідача з чітким визначенням періоду стягнення, і копію такого розрахунку направити відповідачу, докази направлення надати суду.

Копія ухвали суду від 24.06.2014р. рекомендованою кореспонденцією направлена позивачу та відповідачу на адреси, які зазначені позивачем у позовній заяві.

Від позивача заяв та клопотань до суду не надходило. Повноважного представника позивач в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та розрахунків не подав. Ухвала про відкладення розгляду справи від 24.06.2014р. отримана позивачем згідно поштового повідомлення №1400603189916.

Суд залишає без розгляду заяву позивача №2006-1 від 20.06.2014р. в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1165,50грн., 20% річних в сумі 160,82грн., 1470,88грн. відсотків за користування товарним кредитом, оскільки ним, на вимогу суду, письмово не визначено кількісні показники стосовно кожної вимоги первісно заявленої у позові до відповідача із зазначенням періоду стягнення (число, місяць, рік), не наведено нормативно-правове обґрунтування вимог та підстав подання заяви №2006-1 від 20.06.2014р., не подано обґрунтованого остаточного розрахунку сум, заявлених до стягнення з відповідача з чітким визначенням періоду стягнення, і копію такого розрахунку не направлено відповідачу і докази направлення не подано суду.

Приймаючи до уваги, що позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, до початку розгляду справи по суті позивач має право змінити підставу або предмет позову, суд доходить висновку, що не виконання позивачем вимог суду та неподання витребуваних документів унеможливлює здійснити суду однозначний висновок, щодо того, яким саме процесуальним правом скористався позивач при подачі заяви №2006-1 від 20.06.2014р. За таких обставин, суд розглядає справу за первісними позовними вимогами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов та витребуваних документів не надав, повноваженого представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 24.06.2014р. значиться Приватне акціонерне товариство «Чернігівське головне підприємство по племінній справі у тваринництві», ідентифікаційний код 00709773, місцезнаходження вул.Чернігівська,16-а, с.Довжик, Чернігівський р-н, 15511.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участі представника в судовому засіданні, щодо позовних вимог не заперечив. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом. Так, ухвала про порушення провадження у справі від 16.06.2014р. отримана відповідачем, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 26.06.2014р., ухвала про відкладення розгляду справи від 24.06.2014р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400603189924.

Нез'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.09.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки Д-2/1 на умовах відстрочення платежу №223КВ, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач у справі) продає, а покупець (відповідач у справі) купує на умовах даного договору товар в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки («Інкотермс 2010»), що обумовлюються в додатках або в специфікаціях або у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Товаром згідно з цим договором є: кормові добавки, білкові вітамінно-мінеральні добавки, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, які постачаються покупцю для використання в його господарській діяльності (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1-2.2 договору ціни на товар наведені у специфікаціях та/або рахунках-фактурах та включають вартість доставки товару покупцю. Загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого постачальником на виконання умов договору. Валюта платежу та валюта договору - гривня.

У п.13.1. та у п.13.2. договору сторони встановили, що договір набуває чинності в момент підписання його представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2013р., а в частині зобов'язань які виникли під час дії договору - до повного їх виконання. Незалежно від положень п.13.1., договір вважається пролонгованим на наступний рік на таких же самих умовах, якщо жодна із його сторін не заявить письмово про свій намір припинити договір за один місяць до закінчення строку його дії.

На час розгляду справи у суді ні позивачем, ні відповідачем не подано доказів про припинення дії договору поставки Д-2/1 на умовах відстрочення платежу №223КВ від 05.09.2013р.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 39 449,76грн. згідно видаткових накладних: №ФИД00000265 від 16.01.2014р. на суму 12 150,00грн., №ФИД00000494 від 24.01.2014р. на суму 27 299,76грн., в яких йде посилання на договір №223 КВ від 05.09.2013р. та на отримання товару представником відповідача Мартинюк О.А. по довіреності №5 від 16.01.2014р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними №ФИД00000265 від 16.01.2014р. та №ФИД00000494 від 24.01.2014р., довіреністю відповідача №5 від 16.01.2014р.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.п.3.1.1 пункту 3.1 договору оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікації до договору: вартість товару в розмірі 100% покупець оплачує на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 21 календарного дня з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній).

Таким чином, відповідач за умовами договору зобов'язався розрахуватися за отриманий товар по видатковій накладній №ФИД00000265 від 16.01.2014р. у строк 06.02.2014р. та по видатковій накладній №ФИД00000494 від 24.01.2014р. у строк 11.02.2014р.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 25.04.2014р. - 12 150,00грн. та 07.05.2014р. - 10 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №430 від 25.04.2014р. та №460 від 07.05.2014р., копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Заборгованість відповідача на день подання позову становила 17 299,76грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Після пред'явлення позову відповідач повністю погасив борг перед позивачем сплативши 17299,76грн., що підтверджується платіжними дорученнями №518 від 18.06.2014р. на суму 10 000,00грн. та №496 від 12.06.2014р. на суму 7 299,76грн., які додані позивачем до матеріалів справи.

Оскільки, після пред'явлення позову відповідачем сплачено основний борг в повній сумі, спір в частині стягнення боргу в сумі 17 299,76грн. відсутній. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 17 299,76грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У п. 9.3. договору сторони встановили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку покупцем (п.6 ст.232 ГК України).

Позивач просить стягнути з відповідача 1 165,50грн. пені за прострочку оплати відповідачем товару по видатковій накладній №ФИД00000494 від 24.01.2014р. за період з 15.02.2014р. по 06.06.2014р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 1165,50грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 505,52грн. 20% річних за період з 15.02.2014р. по 02.06.2014р. та 1 583,38грн. інфляційних втрат за період з 15.02.2014р. по 30.04.2014р. за прострочку оплати відповідачем товару по видатковій накладній №ФИД00000494 від 24.01.2014р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.9.4 договору у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 20% річних з простроченої суми за весь час прострочення (ст.625 ЦК України).

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 20% річних, суд доходить висновку, що позивач здійснив фактичне нарахування 1 211,66грн. річних за 81 день прострочки оплати відповідачем товару по видатковій накладній №ФИД00000494 від 24.01.2014р. у сумі 27299,76грн. за період з 15.02.2014р. по 06.05.2014р. та здійснив нарахування 293,86грн. річних за 31 день прострочки оплати відповідачем товару по видатковій накладній №ФИД00000494 від 24.01.2014р. у сумі 17299,76грн. (враховано часткову оплату відповідачем товару 07.05.2014р. у сумі 10 000,00грн.) за період з 07.05.2014р. по 06.06.2014р., а не по 02.06.2014р. як зазначено у розрахунку, оскільки, прострочка з 07.05.2014р. по 02.06.2014р. становить 27 днів, а згідно поданого позивачем розрахунку нарахування 20% річних у сумі 293,86грн. проведено за 31 день прострочки.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 1 583,38грн.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення пені в сумі 1 165,50грн., в частині стягнення 20% річних в сумі 1 505,52грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 583,38грн. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 17 299,76грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судових збір в сумі 1827,00грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 17 299грн.76коп. припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі у тваринництві» (вул.Чернігівська,16-а, с.Довжик, Чернігівський р-н, р/р 26002042768 в ПАТ «Полікомбанк» МФО 353100, код 00709773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» (вул.Лінійна,17, м. Київ, 03038, р/р 26003052714216 Печерська філія ПАТ КБ «ПриватБанк» м.Київ, МФО 380805, код 36426518) 1165грн.50коп. пені, 1505грн.52коп 20% річних, 1583грн. 38коп. інфляційних втрат, 1827грн.00коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11.07.2014р.

Суддя Н.Ю.Книш