Ухвала суду № 39712542, 09.07.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09 липня 2014 року № 912/1182/13

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Деревінської Л.В., розглянув справу № 912/1182/13

за заявою ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду", м. Кіровоград

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду", м. Кіровоград,

за участю представників сторін:

від кредитора участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від банкрута - Самарін А.С., довіреність № б/н від 03.01.13.

В засіданні суду 09.07.14р. оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 09.07.14р.

Господарський суд ВСТАНОВИВ наступне.

Постановою господарського суду від 09.09.2013 року визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Губу Руслана Вікторовича. Оголошення про визнання ТОВ "Національна компанія холоду" банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" №174(5674) від 19.09.2013 р.

Ухвалою від 18.12.13 р. господарський суд зупинив провадження по справі № 912/1182/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду" до перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.13р. та постанови господарського суду Кіровоградської області від 09.09.13 р. в касаційному порядку.

Постановою від 15.04.14 р. Вищий господарський суд України касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" залишив без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. у справі № 912/1182/13 - без змін.

Ухвалою від 19.05.14 р. господарський суд поновив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія холоду".

Після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом до господарського суду із заявою про грошові вимоги звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" на суму 140329,94 грн. (а.с. 202-207 т. 2).

Заяву прийнято судом та призначено до розгляду.

Розглядаючи заяву кредитора по суті, суд виходить із наступного.

Провадження по справі про банкрутство ТОВ "Національна компанія холоду" провадиться за нормами ст. 95 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19.01.2013 р. (далі - Закон) та відповідно до вимог абз. 1 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) передбачено, що заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Заявою від 14.10.2013р. ( а.с. 202-207 т.2) кредитор просить визнати вимоги на загальну суму 140329 грн.94 коп., що складається із суми основного боргу 24028 грн. 25 коп., суми 3% річних за час прострочення 971 грн. 62 коп., суми штрафної пені в розмірі 115330 грн.. 07 коп., що виникли в зв'язку з невиконанням боржником умов договору N85 від 14.10.2011р. Період прострочення зазначає: на суму боргу 3675 грн.45 коп. з 31.03.12р. по 26.08.2013р. , на суму боргу 20352 грн. 80 коп. період прострочення - з 26.04.12. по 26.08.13р. Судові витрати просить покласти на банкрута.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) передбачено, що заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Банкрут подав заяву з проханням до суду зобов'язати кредитора товариство з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" привести розрахунок штрафної пені у відповідність з вимогами ч. 6 ст. 232 та ч. 2 ст.343 Господарського кодексу України та застосувати при розгляді вимог в цій частині правила позовної давності. Визнає суму боргу 24028 грн. 25 коп. та 971 грн. 62 коп. 3-х процентів річних з простроченої суми.

При розгляді вимог кредитора судом встановлено наступне.

Грошові вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" в частині боргу 24028 грн. 25 коп. виникли в зв'язку з невиконання банкрутом договору поставки від 14.10.2011р., за умовами п. 7.5. якого, боржник повинен провести розрахунок за одержаний по накладній товар, на протязі 30 календарних днів з дати одержання. Пунктом 11.5. договору передбачена відповідальність платника за порушення строків оплати, в вигляді штрафної пені в розмірі від 0,3% до 0,5 % (в залежності від кількості прострочених днів оплати) від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, включаючи день фактичного розрахунку.

Наявність передбаченої в договорі такої форми відповідальності, як штрафна пені, заявник обґрунтовує ч. 2 ст. 546 ЦК України, якою передбачено, що сторони в договорі можуть встановити інші види забезпечення виконання зобов'язання. В зв'язку з цим, застосування до такого виду відповідальності вимог ст. 232 та 343 Господарського кодексу України, на чому наполягає банкрут, вважає безпідставним.

Із матеріалів справи вбачається, що боржник за період з 17.10.11р. по 26.03.12р. по 24 накладних одержав товар на суму 328176 грн. 82 коп., за який частково розрахувався на суму 266003 грн., на суму 38145 грн. 57 коп. повернув товар. Залишок боргу на суму 24028 грн. 25 коп. в т.ч. на суму 3675 грн. 45 коп. з простроченням оплати з 31.03.12р. та на суму 20352 грн. 80 коп. - з 26.04.2012р., сторони не заперечили.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 та статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу в сумі 24028 грн.25 коп. суду не подано.

За викладених обставин грошові вимоги на суму 24028 грн. 25 коп. підлягають визнанню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання..

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення по день фактичного виконання зобов'язання включно, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання заяви.

З врахуванням дати 15.10.2013р . звернення кредитора з вимогами до банкрута, вимог зазначеного діючого законодавства, передбаченого законом річного строку позовної давності, який боржник просить застосувати, пеня на суму боргу 3675 грн. 45 коп. ( частково не оплачений товар за накладною від 29.02.12р. а.с.229 т.2) повинна бути нарахована з 15.10.12р. по 26.08.13р. та становить 469 грн. 90 коп.

За таких умов, пеня на суму боргу 20352 грн. 80 коп. (не оплачений товар за накладними N 289, N 290 від 26.03.12р.), повинна бути нарахована з 15.10.12.р. по 26.08.13р. та становить 2602 грн. 16 коп.

Отже грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" до банкрута в частині пені підлягають визнанню на загальну суму 3072 грн. 06 коп.

В решті вимоги на 112258 грн. 01 коп. пені підлягають відхиленню з врахуванням вищенаведеного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок боржника , який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3 % річних з простроченої суми.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку кредитора ( а.с. 206 т. 2), сума 3% річних з прострочених сум за період з 31.03.2013р. по 26.08.2013р. становить 971 грн. 62 коп. та грошові вимоги в цій частині підлягають визнанню.

Вимогами ст. 45 Закону визначена черговість задоволення вимог кредиторів, в т.ч. у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги. Витрати на оплату судового збору задовольняються у першу чергу. Витрати на оплату судового збору задовольняються у першу чергу.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне визнати заявлені грошові вимоги кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" на загальну суму 28071 грн. 93 коп. з включенням до реєстру вимог кредиторів 24999 грн. 87 коп. основного боргу та 3 % річних до четвертої черги задоволення, 3072 грн. 06 коп. пені - до шостої черги.

Керуючись ст.ст. 23, 38, 40, 45, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" на загальну суму 28071 грн. 93 коп. з включенням до реєстру вимог кредиторів 24999 грн. 87 коп. основного боргу та 3 % річних до четвертої черги задоволення, 3072 грн. 06 коп. пені - до шостої черги. Витрати на оплату судового збору в сумі 1147 грн. задовольнити у першу чергу.

2. Вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" на суму 112258 грн. 01 коп. пені відхилити.

3. Ухвалу суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

4. Примірники ухвали надіслати банкруту (25006, м. Кіровоград, вул. Виставочна, 12а), ліквідатору Губі Р.В. (АДРЕСА_1), ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" (75551, Херсонська обл., Генічеський район, с.Догмарівка, вул.Леніна, 43), Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (25009, м.Кіровоград, вул.Глінки, 2), Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області (25006, м.Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 4), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127), прокурору м. Кіровограда ( м. Кіровоград вул. Медведєва, 11), ТДВ "ЖЛ" (10003, м.Житомир, вул.Щорса, 67), ТОВ "Торгівельна Компанія "Урожай" (03115, м. Київ, вул. Ф. Кричевського, буд.19), ТОВ "Торговий дім ОЛІС" (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47), ТОВ "Український консервний дім" (03148, м. Київ, вул.Якуба Коласа, 1-Б, кв.35 та 03151, м. Київ, вул.Волинська, 48/50, оф.304), прокурору м. Кіровограда ( м. Кіровоград вул. Медведєва, 1).

Суддя Л. В. Деревінська