Рішення № 39712142, 02.07.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/4605/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1411/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Кошельнику В.М.,

з участю третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, третя особа - ОСОБА_1, про визнання рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 травня 2014 року,

встановила:

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до Хмельницької міської ради (далі - рада), третя особа - ОСОБА_1, про визнання рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду недійсним.

ОСОБА_2 зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, він придбав у дочірнього підприємства «ОРІТ» будівлю магазину «Т-1» загальною площею 40,3 кв.м. по АДРЕСА_1, в м. Хмельницькому. Рада своїм рішенням від 27 червня 2012 року № 36 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1366 кв.м. за вказаною адресою та передала її позивачеві в оренду на 10 років для обслуговування будівель магазину «Т-1», магазину «Ф-1», складу-магазину, магазину «О», складу магазину «С», магазину «Г». Разом із тим, рішенням ради від 27 червня 2012 року № 41 передано ОСОБА_1 в оренду на 3 роки земельну ділянку площею 520 кв.м. під незавершене будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу по АДРЕСА_2, в м. Хмельницькому. Це рішення є незаконним і порушує права позивача, оскільки рада відвела ОСОБА_1 земельну ділянку, на якій частково знаходиться будівля магазину «Т-1» та прилегла до неї територія.

У зв'язку з цим, ОСОБА_2 просив суд визнати пункт 3 додатку № 1 рішення сімнадцятої сесії ради від 27 червня 2012 року № 41 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 520 кв.м. по АДРЕСА_2, в м. Хмельницькому, та надання її в оренду ОСОБА_1 недійсним.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2014 року позов задоволено. Рішення ради від 27 червня 2012 року № 41 в частині пункту 3 додатку № 1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 520 кв.м. по АДРЕСА_2, в м. Хмельницькому, та надання її в оренду ОСОБА_1 визнано недійсним. Стягнуто з ради на користь ОСОБА_2 365 грн. 40 коп. судових витрат.

Суд виходив з того, що оскаржуване рішення ради не відповідає вимогам закону та порушує права позивача щодо користування належною йому земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Позивач ОСОБА_2 та представник ради Колокольников О.М., які в установленому законом порядку оповіщені про час і місце судового розгляду, до суду не з'явилися. Від останнього до апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши учасника процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції не застосував закон (ст.ст. 2, 11, 15, 16 ЦК України), який підлягав застосуванню, та не дотримався положень ст.ст. 10, 30, 32, 33, 130 ЦК України.

У зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Згідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.

Встановлено, що 22 жовтня 2009 року дочірнє підприємство «ОРІТ» та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, за умовами якого підприємство продало, а ОСОБА_2 купив будівлю магазину «Т-1» загальною площею 40,3 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1, в м. Хмельницькому.

Рада своїм рішенням від 27 червня 2012 року № 36 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1366 кв.м. по АДРЕСА_1, в м. Хмельницькому, та передала її в оренду ОСОБА_2 на 10 років для обслуговування будівель магазину «Т-1», магазину «Ф-1», складу-магазину, магазину «О», складу-магазину «С», магазину «Г».

Рішенням сімнадцятої сесії ради від 27 червня 2012 року № 41 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 520 кв.м. по АДРЕСА_2, в м. Хмельницькому, та передано її в оренду ОСОБА_1 на 3 роки під незавершене будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу.

Вказані земельні ділянки є суміжними.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та іншою діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України (в реакції на час виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Як передбачено ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частиною 2 статті 32 ЦПК України визначено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Аналіз положень ст. 30 ЦПК України свідчить про те, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Обґрунтовуючи своє звернення до суду, ОСОБА_2 зазначив, що земельна ділянка, яка передана радою в оренду ОСОБА_1, накладається на його земельну ділянку, що призводить до порушення особистих майнових прав позивача.

Отже, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник спір з приводу використання ними суміжних земельних ділянок, які передні їм в оренду. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оспорюють право одне одного на частину відведених їм земельних ділянок.

Спірні правовідносини виникли з приводу надання радою земельної ділянки в оренду ОСОБА_1, останній є безпосереднім учасником цих правовідносин, а ОСОБА_2 вказує на нього як на особу, що порушує його права.

Враховуючи предмет і підстави заявленого позову, ОСОБА_1 мав брати участь у справі як співвідповідач.

ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зміну свого процесуального статусу та залучення його до участі у справі як другого відповідача (т. 1 а.с. 35), однак суд ухвалою від 28 березня 2014 року, постановленою в попередньому судовому засіданні, відхилив це клопотання через відсутність згоди позивача на вчинення даної процесуальної дії.

На порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив належним чином позивачеві його права, зокрема, щодо можливості залучення до участі у справі ОСОБА_1 як співвідповідача та не вирішив цього питання в порядку, передбаченому ст.ст. 32, 33 ЦПК України, не попередив ОСОБА_2 про наслідки вчинення або невчинення цих процесуальних дій, не сприяв здійсненню прав сторін.

Це призвело до того, що ОСОБА_1, приймаючи участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору, позбавлений був можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до повноважень, визначених ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд не має можливості усунути дану невідповідність.

Позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки його заявлено не до всіх належних відповідачів. У зв'язку з цим, понесені позивачем судові витрати не можуть бути покладені на ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, третя особа - ОСОБА_1, про визнання пункту 3 додатку № 1 рішення сімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 27 червня 2012 року № 41 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 520 кв.м. по АДРЕСА_2, в м. Хмельницькому, та надання її в оренду ОСОБА_1 недійсним.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Демінська А.А.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47