ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А
про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову
01 липня 2014 року м. Київ № 826/9117/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., при розгляді клопотання про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 до Голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича, Державної виконавчої служби Українипро визнання протиправними дій ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича, Державної виконавчої служби України, в якому просив: - визнати незаконними попередження за підписом Голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича від 19.05.2014р., яким попереджено старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 про введення в дію нової структури та штатного розпису на 2014 рік Державної виконавчої служби України та про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України 21.07.2014р.; - визнати незаконним пропозицію Голови Державної виконавчої служби України Сторожука Дмитра Анатолійовича від 19.05.2014р. про переведення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області; - визнати протиправними дії відповідачів під час попередження позивача про вивільнення з посади старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в частині наданні мені пропозиції стосовно працевлаштування в іншому органі, а не в органі в якому я працюю, всупереч вимогам статті 49-2 КЗпП України та з перевищенням повноважень, передбачених Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2014р. №385/2011; - визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо недотримання вимог статтею 40, 49-2 КЗпП України в частині ненадання позивача пропозиції стосовно працевлаштування на іншу роботу в Державній виконавчій службі України відповідно до професії чи спеціальності позивача під час вивільнення з посади старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; - визнати протиправними дії відповідачів щодо допущення несправедливої дискримінації при неврахуванні переважного права позивача на залишення на роботі, а отже, недотриманні вимог статті 42 КЗпП України; - зобов'язати відповідачів запропонувати позивачу роботу за відповідною професією (спеціальністю) в Державній виконавчій службі України з урахуванням вакантних посад станом на 19.05.2014р.; - витребувати у Державної виконавчої служби України докази: пропозиції про переведення (працевлаштування) державних виконавців, старших державних виконавців, головних державних виконавців відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, накази про призначення державних виконавців, старших державних виконавців, головних державних виконавців відділу примусового виконання рішень за період з 19.05.2014р. по теперішній час; інформацію про наявність вакансій в новій структурі Державної виконавчої служби України, затвердженої наказом від 13.05.2014р. № 39/2 станом на 19.05.2014р.; завірену належним чином копію положення про відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; копії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вжиття заходів дисциплінарного впливу до державних виконавців відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за період з 19.05.2013 по 19.05.2014рр.; - вжити заходи забезпечення позову, заборонити Голові Державної виконавчої служби України Сторожуку Дмитру Анатолійовичу, Державній виконавчій службі України приймати рішення (наказ) про звільнення із займаної посади старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в зв'язку із введенням в дію нової структури та штатного розпису на 2014 рік Державної виконавчої служби України.
В обґрунтування клопотання позивач покликався на те, що до набрання рішенням суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Вивчивши клопотання про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.
Особливу увагу суд звертає на те, що в даному випадку забезпечення позову шляхом заборони приймати рішення (наказ) про звільнення із займаної посади старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в зв'язку із введенням в дію нової структури та штатного розпису на 2014 рік Державної виконавчої служби України є фактично продовженням службових відносин між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, суд звертає увагу на те, що забезпечення зазначеного адміністративного позову у спосіб, заявлений позивачем є фактично виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 КАС України.
Керуючись положеннями ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур
Судове рішення № 39711360, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 01.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/9117/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: