Рішення № 397111, 14.12.2006, Апеляційний суд міста Севастополя

___ Апеляційний суд міста Севастополя______

Справа № 22ц-1355/2006 р. Головуючий

у першій інстанції Курнякова Т.Д.

Категорія 41 Доповідач у апеляційній

інстанції Птіціна В.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Сундукова В.М.

суддів - Птіціної В.І., Зотова B.C.

при секретарі - Будукіній 0.0.

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-4338 Міністерства Оборони України про стягнення заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 03 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2001 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А-4 338 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що він працював у військовій частині до 30.11.1999 р. і при звільненні йому не були сплачені всі суми, які йому належали. Просив стягнути заробітну плату в розмірі 2136 грн., середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 5156 грн. 99 коп.; компенсацію в розмірі 927 грн. 61 коп., а також моральну шкоду в розмірі 50 00 грн.

У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача, до участі в справі долучена його дружина ОСОБА_1.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 позовні вимоги збільшила і просила стягнути з відповідача заробітну плату ОСОБА_2 у сумі 2198 грн. 57 коп.; компенсацію в розмірі 2174 грн. 94 коп.; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні 24662 грн. 23 коп., компенсацію у розмірі 6584 грн. 82 коп. та моральну шкоду.

Рішенням місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 03 листопада 2006 р. позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з військової частини А-4338 Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_1 8 00 гривень 0 9 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.11.1984 року по 30.11.1999 рік знаходився у трудових відносинах з військовою частиною 42 682 Міністерства Оборони України (арк.с.9-10), після розформування якої, з 14 липня 1999 року її правонаступником є військова частина А-4338 (арк.с.32).

Судом також встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_2 за 1999 рік була нарахована заробітна плата без врахування податків в розмірі 2561 грн.76 коп. (арк.с.49), яка не була сплачена позивачу на час його звільнення 30.11.1999 р.

Як видно з платіжного доручення НОМЕР_1 (арк.с.208), ОСОБА_1 була частково перерахована сума невиплаченої заробітної плати в розмірі 1555 грн. 39 коп.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що з військової частини № А-4338 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню залишок заробітної плати в розмірі 800 грн. 09 коп.

Разом з тим, судова колегія не може погодитись з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку та компенсації, оскільки такий висновок суду зроблений з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, а також Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99р. „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", які передбачають, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Згідно довідки військової частини А-4338 (арк.с.60), середня заробітна плата позивача склала 284 грн. 7 9 коп.

Виходячи з встановленого, з військової частини А-4338 на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку - з дня звільнення ОСОБА_2 з 01.12.19 99 року та по день його смерті - 25 липня 2 0 02 року, яка складає 9113 грн. 28 коп., із розрахунку (284,79 грн. х 32 місяці = 9113 грн.28 коп.).

Крім цього, з відповідача також належить стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати, передбаченої Положенням „Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (із змінами), згідно якому компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати проводиться у разі затримки на один і більш календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін за цей період зріс більше ніж на один відсоток.

Виходячи із розрахунку, сума компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача складає 317 грн. 39 коп.:

вересень 1998 р. - (244,28 - 39,25) х 0,599 = 122,81 ;

жовтень 1998 р. - (243 - 41,23) х 0,505 = 101,89;

серпень 1999 р. - (233,30 - 32,80) х 0,303 = 60,75;

листопад 1999 р. - (138,92 - 18,23) х 0,236 = 28,48;

грудень 1999 р. - (18,50 х 0,187) = 3,46.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до спадщини.

За таких обставин середній заробіток за час затримки розрахунку, а також компенсація втрати частини заробітної плати, підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду про відсутність підстав в задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки такі вимоги заявлялися ОСОБА_2 за його життя, а стягнення моральної шкоди на користь членів сім'ї померлого, діючим законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовій збір у розмірі 94 грн. 31 коп., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 03 листопада 2006 року в частині відмови в стягненні компенсації та середнього заробітку за період затримки розрахунку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до військової частини А-4 338 Міністерства Оборони України задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А-4338 Міністерства Оброни України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 9113 грн. 28 коп. та компенсацію в розмірі 317 грн. 39 коп., а всього стягнути - 9430 грн.67 коп. за вирахуванням сум прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Стягнути з військової частини А-4338 Міністерства Оборони України в дохід держави судовий збір в розмірі 94 грн. 31 коп.

Стягнути з військової частини А-4338 Міністерства Оборони України витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн. (МФО 824509; ОКПО 22307800; розрахунковий рахунок: 37319007000151; Відділення державного казначейства Нахімовського району м. Севастополя; одержувач - апеляційний суд м. Севастополя; призначення платежу - технічне забезпечення).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.