Постанова № 39711067, 27.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2014 року № 826/7199/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумеранг кеп"

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бумеранг Кеп» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з Аналітичної системи (перегляд результатів співставлення)» системи АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки ТОВ «Бумеранг Кеп», оформленої актом перевірки № 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року у і поновити в ній дані, що містяться в поданих ТОВ «Бумеранг Кеп» податкових звітах з податку на додану вартість за квітень 2014 року;

- заборонити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

На думку позивача, висновок контролюючого органу про здійснення операцій, пов’язаних із наданням податкової вигоди третім особам, є необґрунтованим.

Заперечення відповідача співпадають з висновками акту перевірки 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі довідки форми 2 від 05 травня 2014 року за № 1927 про відсутність платника податків ТОВ «Бумеранг Кеп» (ЄДРПОУ 38506228) за місцезнаходженням Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві здійснено перевірку вказаного підприємства за наслідком якої складено акт від 14 травня 2014 року № 354/26-57-22-04-10/38506228 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками за період 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року.

В акті зазначено, що в ході проведення звірки не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між ТОВ «Бумеранг Кеп» та контрагентами-постачальниками, у зв’язку з відсутністю (не наданням для звірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Звіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пунктів 198.1., 198.2., 198.6. статті 198 ПКУ.

На думку контролюючого органу, операції купівлі-продажу ТОВ «Бумеранг Кеп» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Такі висновки, викладені в акті, були відображені податковим органом у електронній базі даних – в аналітичній системі (перегляд результатів співставлення)» системи АС «Податковий блок».

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266 (далі – Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС “Аудит”. По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником податку на додану вартість (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму податку на додану вартість меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу Державної податкоової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартітсь (постачальник), та органу Державної податкової служби, на обліку якого знаходиться платник податку на додану вартість (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” звертаються в письмовій формі до таких платників податку на додану вартість щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника податку на додану вартість, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов’язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У даному випадку податковим органом не було виявлено розбіжності у податковій звітності позивача та його контрагентів за перевірені податкові періоди при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Матеріали справи містять копії первинно – фінансової бухгалтерської документації, проте, суд звертає увагу, що зазначені документи досліджуються з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, проте в даному випадку, з урахуванням вище встановлених обставин, з’ясування таких обставин, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції та установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, не вбачається необхідним.

До того ж, сама по собі здійснена податковим органом кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов’язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов’язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року у справі № К/800/12884/13.

Крім цього, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості, операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками, і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

За змістом п. 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов'язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки і складання довідки.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи держав податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік підстав надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту,

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення органами державної податкової, служби зустрічних звірок, облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

П.6 вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За змістом п. 7 Порядку проведення органами державної податкової, служби зустрічних звірок, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Слід зазначити, що матеріали справи не місять доказів направлення на адресу позивача запитів про надання інформації з приводу підтвердження господарських відносин з контрагентами.

Тому, суд вважає, що відповідачем допущено порушення вимог чинного законодавства, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки.

Крім того, п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином, суд зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Аналогічна позиція викладена постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 826/9218/13-а.

Відтак, позовна вимога про зобов’язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з Аналітичної системи (перегляд результатів співставлення)» системи АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки ТОВ «Бумеранг Кеп», оформленої актом перевірки № 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року у і поновлення в ній даних, що містяться в поданих ТОВ «Бумеранг Кеп» податкових звітах з податку на додану вартість за квітень 2014 року підлягає задоволенню.

При цьому, є безпідставною позовна вимога про заборону Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, оскільки в цій частині право позивача не порушене, позаяк відповідачем питання про використання та направлення акту 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року іншим органам, ще не вирішувалось, тому дана вимога заявлена передчасно.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість вчинення дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумеранг Кеп» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бумеранг Кеп» задовольнити частково.

2. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з Аналітичної системи (перегляд результатів співставлення)» системи АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки ТОВ «Бумеранг Кеп», оформленої актом перевірки № 354/2657-22-04-10/38506228 від 14 травня 2014 року у і поновити в ній дані, що містяться в поданих ТОВ «Бумеранг Кеп» податкових звітах з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

3. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник