Постанова № 39710903, 09.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р. Справа№ 910/10091/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Соковець І.О. - дов. № 01/17-0921 від 25.04.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Товарної біржі «Перша незалежна біржа» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2014р.

у справі № 910/10091/14 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товарної біржі «Перша незалежна біржа»

до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

про визнання недійсним одностороннього розірвання договору

та зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні 09.07.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014р. Товарна біржа «Перша незалежна біржа» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог вих. № 06/06/2014/01 від 06.06.2014р. (вх. № 06-37.2/8075/14 від 06.06.2014р.)) про визнання недійсним одностороннього розірвання договору № 1 від 14.06.2013р. про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, укладеного між Міненерговугілля України та Товарною біржею «Перша незалежна біржа», та про зобов'язання Міненерговугілля України виконувати умови договору № 1 від 14.06.2013р. про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, укладеного між Міненерговугілля України та Товарною біржею «Перша незалежна біржа».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/10091/14.

В додатках до позовної заяви позивачем подано клопотання № 22/05/2014/02 від 22.05.2014р. про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити конкурс з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу на внутрішньому ринку, у тому числі спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення, та у будь-який інший спосіб здійснювати визначення бірж із вищезазначеною метою та проводити на них біржові аукціони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014р у справі № 910/10091/14 у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, та вжити заходів до забезпечення позову.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товарної біржі «Перша незалежна біржа» 25.06.2014р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2014р. колегією суддів в зазначеному складі апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.07.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.07.2014р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив їх відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 09.07.2014р. не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки явка в судове засідання представника позивача обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначав про отримання від відповідача листа № 01/31-0478 від 24.03.2014р. про розірвання договору № 1 від 14.06.2013р. про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу та лист № АК/2-149 від 03.04.2014р., в яких зазначено про неможливість прийняття аукціонним комітетом рішення про проведення аукціону через відсутність зв'язку з позивачем, оскільки з лютого поточного року Біржа не проводить аукціони, зв'язок з керівництвом відсутній, офісні приміщення опечатано, тобто немає можливості проводити спеціалізовані аукціони з продажу скрапленого газу для побутових потреб населення відповідно до чинного законодавства.

Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити конкурс з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу на внутрішньому ринку, у тому числі спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення, та у будь-який інший спосіб здійснювати визначення бірж із вищезазначеною метою та проводити на них біржові аукціони обґрунтоване тим, що проведення 12.06.2014р. такого конкурсу може призвести до порушення прав позивача, постачальників та споживачів нафти та газу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» (зі змінами та доповненнями) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 вищезазначеної постанови Пленуму достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (абз. 3 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» (зі змінами та доповненнями).

Як вбачається з інформації, що знаходиться на офіційному сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, останнім оголошено конкурс на визначення бірж, які мають право на організацію та проведення аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу на внутрішньому ринку, у тому числі спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення, який мав відбутися 12.06.2014р. При цьому з інформації, розміщеної на сайті Міністерства слідує, що документи для участі у конкурсі приймалися до 10.06.2014р.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно зазначено, що Товарна біржа «Перша незалежна біржа» не була обмежена в праві подати свої документи та взяти участь в оголошеному Міністерством енергетики та вугільної промисловості України конкурсі, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оголошення відповідачем вказаного конкурсу жодним чином не порушує права та охоронювані Законом інтереси позивача у даній справі, а також не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

У свою чергу, заборона проведення вищенаведеного конкурсу призвела б до непередбачуваних наслідків, оскільки за інформацією відповідача, наданою суду апеляційної інстанції, підприємства паливно-енергетичного комплексу звертались до відповідача з інформацією щодо вкрай негативної ситуації зі зберіганням та реалізацією вже вироблених обсягів скрапленого газу, що знаходяться у власних резервуарних парках газопереробних заводів (лист ПАТ «Укрнафта» від 03.03.2014р. № 07.2/318), збільшення соціальної напруги в регіонах у зв'язку з неможливістю подальшого забезпечення населення скрапленим газом (лист НАК «Нафтогаз Україна» від 07.03.2014р. № 41-723/1.5/МЕВУ-14).

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.06.2014р. про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/10091/14, прийнята із вірним застосуванням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга Товарної біржі «Перша незалежна біржа», з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товарної біржі «Перша незалежна біржа» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2014р. у справі № 910/10091/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2014р. у справі № 910/10091/14 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2014р. по справі № 910/10091/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 10.07.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала