Ухвала суду № 39710387, 08.04.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2333/14-ц

6/369/66/14

УХВАЛА

08.04.2014 року м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в :

У березні 2014 року заявник звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2010 року з неї стягнуто борг в розмірі 461 820,52 грн. На виконання рішення суду нею було передано стягувану 10 000 у.о. В даний час у неї змінились обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме тяжка хвороба батька, має на утриманні неповнолітню доньку та є єдиним годувальником в сім'ї.

Тому просили суд розстрочити виконання рішення суду, а саме шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 3000 грн. щомісячно; зобов'язати ОСОБА_2 відкрити розрахунковий рахунок в установі банку на його розсуд для перерахування грошових коштів рахунок повернення боргу.

У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 доводи заяви підтримав. Просив задоволити заяву.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник проти доводів заяви заперечували. Просили відмовити в задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви виходячи з наступного.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 460 000,52 грн., судові витрати в розмірі 1820 грн., а всього 461 820,52 грн.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

З пояснень представника позивача ОСОБА_2 вбачається, що в даний час здійснюється виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, 04 квітня 2014 року державним виконавцем було описано та арештоване майно боржника, а саме земельна ділянка в с.Білогородка.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утрудняють виконання рішення, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, зміни чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішення суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України, відповідно до ст. 14 ЦПК України.

Згідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

За положеннями ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Отже, з аналізу вказаних вимог, зміна способу виконання, розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути здійснено лише у виняткових випадках.

Враховуючи вищевикладене, та те, що заявником не подано суду доказів щодо неможливості виконання рішення, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог та відмову в задоволенні заяви. Довідка до акту огляду МСЕК №0389544 від 24 травня 2012 року не підтверджує даних обставин, доходу боржника та здійснення необхідних витрат, неможливості надання допомоги іншими особами, відсутність майна, на яке може бути звернуто стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 210, 217, 221, 373, 293, 294 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'яти днів з моменту оголошення ухвали, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали, протягом п'яти днів після отримання її копії.

Суддя Н.С.Пінкевич