Рішення № 39709073, 03.07.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6527/13-ц

Провадження № 2/359/46/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.

при секретарі Леоненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про заборону вчинення дій та про стягнення завданої моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

23 травня 2013 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представників позивача надійшла вище зазначена позовна заява, з проханням : зобов'язати керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» (далі по тексту - відповідач-1 або ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал») припинити дії по вимаганню з ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 01/13710040/1892/02 від 24 березня 2008 року та вибачитись перед нею надіславши листа по місцю її проживання за адресою : АДРЕСА_1; стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (далі по тексту - відповідач-2 або ПАТ КБ «Надра») (код за ЄДРПОУ 20025456, МФО 320003) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» (ідентифікаційний код 36676934) на користь ОСОБА_1 50 000 гривень моральної шкоди, а саме - по 25 000 гривень з кожного; стягнути судові витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 8 000 гривень та по оплаті за виготовлення ксерокопії в сумі 120 гривень, а саме по 4 060 гривень з кожного.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 березня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладені кредитні договори за № 01/13710040/1892/02 та за № 01/13710040/1893/02, згідно яких банк надав позивачу кошти на загальну суму 3 530,25 гривень. Термін повернення кредитів та сплати процентів не пізніше ніж 20 вересня 2009 року.

Позивачем своєчасно та в повному обсязі проводились перерахування коштів і всього нею сплачено коштів в розмірі 3 556,91 гривень. В грудні 2008 року позивачем було достроково погашено кредитні суми та по телефону (044) 537-55-56 погоджено з відповідачем -2.

У травні 2012 року позивач отримала повідомлення, про те, що в неї наявна заборгованість за кредитним договором № 01/13710040/1892/02 від 24 березня 2008 року перед відповідачем - 2, а також про те, що право вимоги по заборгованості за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «КУА «Прімоколект - Капітал». З цього часу відповідач -1 шантажує позивача письмово та по телефону, в грубій формі вимагає повернути кредит, хоча ніякої заборгованості за вказаним кредитом, на її думку, не існує.

З липня 2012 року дзвінки від відповідача - 1 не припинилися, а навпаки, почали надходити ще частіше, постійно ображаючи позивача.

Позивач отримала від відповідача - 1 дев'ять листів з вимогою повернути заборгованість по кредиту, а потім копію позовної заяви до Шевченківського районного суду м. Києва з вимогою повернути заборгованість по кредиту. Звернувшись до суду з заявою про надання завіреної копії судового рішення за позовом відповідача - 2, позивач отримала повідомлення, що в електронних базах даних суду за 2009-2013 роки, справ за позовом ПАТ «КБ Надра» до позивача не ідентифіковано.

Такі дії відповідача-1 завдали позивачу моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях. Телефонні дзвінки від ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» не давали можливості ОСОБА_1 нормально спілкуватися по мобільному телефону з її знайомими, вона не могла вести звичайний спосіб життя, нервувала, що негативно впливало на її здоров'я. Після постійних дзвінків відповідача - 1 та листів, позивач потрапляла до лікарні з нервово-подібним станом. В зв'язку з наведеним ОСОБА_1 оцінює моральну шкоду в сумі 50 000 гривень.

Крім того позивач бажає, щоб відповідач - 1 вибачився перед нею, надіславши листа по місцю її проживання.

У судове засідання сторони не з'явились.

Від представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла заява, з проханням слухати справу без їх участі, позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Наведене підтверджується поштовим повідомленням, про причину неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Представник відповідача ПАТ «Комерційний банк «Надра» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, про причину неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

В матеріалах справи знаходяться заперечення відповідача ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» та заява представника відповідача ПАТ «Комерційний банк «Надра» (а. с. 37 -41, 64).

Згідно заяви ПАТ «КБ «Надра» заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні (а. с. 64).

Як вбачається з заперечення (а. с. 37-41) ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал» заперечує проти позову, оскільки за позивачем рахується заборгованість, яку вона не виплачує. Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України вони неодноразово звертались до позивача з вимогою про виплату у добровільному порядку суми заборгованості. Дані листи -звернення, на їх думку, не містять будь-яких погроз і здійснювались виключно у відповідності та в межах чинного законодавства України. Також відповідач зазначає, що спір, який виник між ними не підлягає застосуванню Закону України «Про захист прав споживачів», а підлягає застосуванню спеціальне законодавство в системі кредитування. З приводу моральної шкоди, вважає, що позивачем не надано доказів на її підтвердження.

Дослідивши подані заяви, заперечення, матеріали справи, надані представниками позивача документи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законодавством. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 24 березня 2008 року укладено договір № 01/13710040/1892/02 (а. с. 5- 6).

Вказаний договір не містить підпису кредитора, а також відповідної печатки, що підтверджується копією договору, що міститься в матеріалах справи ( а. с. 5-6).

Згідно п. 1.1. договору, кредитор надав позичальнику, при співпраці з ЗАТ «Догмат Україна», грошові кошти в сумі 2974,52 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 21,50 % річних на умовах, визначених в даному договорі, з остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів не пізніше ніж 20 вересня 2009 року ( а. с. 5-6).

Відповідно до п. п. 1.3., 1.3.1., 1.3.2., 1.3.3., 1.3.4. умов договору банк надає позичальнику кредит на наступні цілі : в сумі 1868,00 гривень на придбання позичальником майна : мобільного телефону SAMSUNG SGH-C450 вартістю 509,00 гривень та мобільного телефону SONYERICSSON W810i вартістю 1359,00 гривень, в сумі 422,38 гривень на оплату послуг підприємства, пов'язаних з консультуванням, прийняттям та оформленням необхідних документів для кредитора тощо; в сумі 327,20 гривень за здійснення оплати кредитору за поставку кредиту; в сумі 356,94 гривень за здійснення поставки послуг по страхуванню ЗАТ «Страхова компанія «Догмат-Страхування» ( а. с. 5-6).

Згідно п. 2.2. договору, позичальник зобов'язувався повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за його користування щомісяця в період з 01 по 20 число кожного місяця, наступного за звітним, починаючи з квітня 2008 року, при цьому щомісячний платіж повинен складати не менше ніж 194,93 гривень та перераховуватись на рахунок за НОМЕР_1 в ВАТ КБ «Надра» ( а. с. 5-6).

Крім того, 24 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір № 01/13710040/1893/02 (а. с. 7).

Згідно п. 1.1. договору, кредитор надав позичальнику, при співпраці з ЗАТ «Догмат Україна», грошові кошти в сумі 555,73 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 21,50 % річних на умовах, визначених в даному договорі, з остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів не пізніше ніж 20 вересня 2009 року.

Відповідно до п. п. 1.3., 1.3.1., 1.3.2., 1.3.3., 1.3.4. умов договору банк надає позичальнику кредит на наступні цілі : в сумі 1868,00 гривень на придбання позичальником майна : DVD-плеєр DEX DVP 531 вартістю 349,00 гривень, в сумі 84,47 гривень на оплату послуг підприємства, пов'язаних з консультуванням, прийняттям та оформленням необхідних документів для кредитора тощо; в сумі 55,57 гривень за здійснення оплати кредитору за поставку кредиту; в сумі 66,69 гривень за здійснення поставки послуг по страхуванню ЗАТ «Страхова компанія «Догмат-Страхування».

Згідно п. 2.2. договору, позичальник зобов'язувався повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за його користування щомісяця в період з 01 по 20 число кожного місяця, наступного за звітним, починаючи з квітня 2008 року, при цьому щомісячний платіж повинен складати не менше ніж 36,42 гривень та перераховувати на рахунок за № НОМЕР_2 в ВАТ КБ «Надра».

Із зазначених договір встановлено, що ОСОБА_1 повинна була повертати кошти щомісячно в розмірі 194,93 гривень за договором № 01/13710040/1892/02 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ВАТ КБ «Надра» та 36,42 гривень за договором № 01/13710040/1893/02 на рахунок № НОМЕР_2 в ВАТ КБ «Надра».

Крім того, згідно п. п. 6.2. договорів за № 01/13710040/1892/02 та № 01/13710040/1893/02, позичальник має право достроково виконати свої зобов'язання за договорами шляхом дострокового повернення кредиту та сплати процентів, в тому числі шляхом збільшення суми щомісячного платежу, що зазначена в п. 2.1. договорів.

З наданих представниками позивача квитанцій вбачається, що на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, тобто за договором № 01/13710040/1892/02, позивачкою перераховані кошти : 17 квітня 2008 року - 200 гривень, 17 травня 2008 року - 200 гривень, 13 червня 2008 року - 200 гривень, 18 липня 2008 року - 300 гривень, серпень 2008 року - 700 гривень, 17 вересня 2008 року - 500 гривень, 18 жовтня 2008 року - 500 гривень, 20 листопада 2008 року - 200 гривень, 20 грудня 2008 року - 175 гривень, що підтверджується квитанціями ( а. с. 8-9).

Всього за договором № 01/13710040/1892/02 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 позивачем сплачено - 2 975,00 гривень.

За договором № 01/13710040/1893/02 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2, позивачем сплачено наступні кошти : 17 квітня 2008 року - 150 гривень, 17 травня 2008 року - 100 гривень, 18 червня 2008 року - 100 гривень, 18 липня 2008 року - 231,91 гривень, а всього на загальну суму - 581 гривень 91 копійок, що підтверджується квитанціями (а. с. 8-9).

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 18 квітня 2012 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги за № 20120418-Г (а. с. 42-46).

Згідно витягу з акту приймання - передачі реєстру боржників від 18 квітня 2012 року до договору відступлення права вимоги за № 20120418-Г від 18 квітня 2012 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 договору відступлення права вимоги по боржнику ОСОБА_1 , номер договору 01/13710040/1892/02 ( а. с. 47).

У зазначеному витязі зазначено, що заборгованість по договору № 01/13710040/1892/02, який укладений 24.03.2008 року між ПАТ «КБ « Надра» та ОСОБА_1 становить : по тілу - 293,97 гривень, заборгованість по відсоткам - 218,76 гривень, пеня - 574, 86 гривень, загальна заборгованість - 1 087,59 гривень (а. с. 47).

Проте, відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо суми заборгованості по тілу в розмірі 293, 97 гривень, оскільки як вбачається з наданих квитанцій, позивачем в повній мірі були сплачені грошові кошти в сумі 2 975,00 гривень, які нею були отримані за договором № 01/13710040/1892/02 від 24 березня 2008 року.

З суті позовної заяви, а також долученого листа встановлено, що в травні 2012 року позивач отримала повідомлення датоване 14 травня 2012 року, про те, що в неї є заборгованість за кредитним договором № 01/13710040/1892/02 від 24 березня 2008 року перед відповідачем ПАТ «КБ «Надра», що на дату відступлення склала - 1087,59 гривень, а також те, що право вимоги по заборгованості за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» ( а. с. 10).

Крім того, на адресу позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 були направлені листи, які не містять дату та реєстраційний номер, та які підписані генеральним директором ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» ( а. с. 11-23), наступного змісту :

- що в разі несплати суми боргу ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» може ініціювати процес передання справи до Бюро кредитних історій; процедуру заборони виїзду за межі України; направлення групи регіональних представників за місцем проживання (прописки) для роботи щодо розв'язання фінансованої проблеми, що виникла (а. с. 11);

- що станом на 25 липня 2012 року заборгованість становить 1 297 грн. 52 коп.; до 14 серпня 2012 року слід сплатити 600 грн., у разі несплати ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» вимушене буде ініціювати передання справи до Чорного списку боржників Українського Бюро кредитних історій, наслідком чого може стати неможливість отримання будь-якої переплаченої послуги (Інтернет, мобільні послуги, кабельне телебачення), неможливість отримання кредиту або займу в банках, кредитних спілках, ломбардах (а. с. 12);

- що відсутність платежів розцінюється як умисне ухилення від виконання грошового зобов'язання та порушення ст. 625 ЦК України, справа розглядається на підтвердження шахрайства (ст. ст. 190, 192 КК України) та умисного спричинення майнової шкоди, що карається законом: штраф до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виправні роботи строком до 2-х років; позбавлення волі строком до 3-х років; позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльність строком на 3 роки (а. с. 13);

- про державну податкову міліцію, в якому зазначено, що борг складає 1 350 грн. 05 коп. При цьому ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» повідомляє про те, що згідно зі ст. ст. 163, 164 Податкового кодексу заборгованість може враховуватися до загального річного доходу, що оподатковується, який позивач зобов'язаний задекларувати та сплатити з нього податок; володіючи достатньою інформацією, ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» може підготувати запит до Державної податкової міліції щодо перевірки наявності задекларованого боргу за договором. У разі відсутності декларації Податкова міліція може зайнятися виявленням доходів позивача, здійснивши виїзд за місцем роботи, прописки, проживання, проведе розпитування пов'язаних осіб згідно з чинним законодавством. У разі виявлення доходу позивач може бути звинувачений у приховуванні доходів та в умисному ухиленні від виконання своїх зобов'язань. У разі відсутності будь-яких погашень після 27 вересня 2012 року у ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» не буде іншого вибору, як звернутися до відповідних державних органів (а. с. 14). На звороті а. с. 14 зазначено про санкції, передбачені Податковим кодексом України;

- про те, що справа в спеціальній обробці інспектора протидії фінансовому шахрайству для виявлення ознак шахрайства та умисного спричинення майнової шкоди. Повідомлено про те, що на підставі ст. 19 ЦК України на виконання ст. 611 ЦК України, беручи до уваги порушення ст. ст. 526, 625, 1049 ЦК України, в період з 20 жовтня до 23 жовтня 2012 року буде здійснений візит за місцем прописки, проживання, роботи позивача для виявлення та огляду майна та можливості його подальшого арешту та конфіскації виконавчими службами у разі відповідного рішення суду; про сплату боргу в розмірі 1 380 грн. 80 коп. до 18 жовтня 2012 року для того щоб уникнути візиту. Якщо позивач буде здійснювати протиправні дії, які перешкоджатимуть роботі інспектора, останній має право звернутися до представників правоохоронних органів для забезпечення громадського порядку. Якщо врегулювати питання боргу переговорами не вдасться, буде направлений позов до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку (а. с. 16);

- про те, що дії позивача указують на умисне ухилення від сплати боргу, який станом на 17 жовтня 2012 року складає 1 406 грн. 42 коп. ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» не вбачає іншого, як передати справу до юридичного департаменту та почати процес примусового стягнення боргу. Борг збільшується до 1 981 грн. 62 коп. При цьому зазначено таке : 223 грн. 60 коп. - судовий збір; 140 грн. 64 коп. - виконавчий збір; 210 грн. 96 коп. - винагорода за аукціон; сума боргу буде становити 1 981 грн. 62 коп. Також позивача повідомлено, що вона буде вимушена сплатити витрати, пов'язані із судовим збором. У разі відмови виконати вимоги державного виконавця звернення буде направлено на майно, зарплату (відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження») (а. с. 18);

- лист з поздоровленням з Новим роком та повідомленням про те, що борг становить 1 441 грн. 01 коп. та постійно зростає. Пропозиція сплатити борг - це реальний шанс попіклуватися про себе та рідних; пропозиція діє тільки до 25 грудня 2012 року (а. с. 20, зворот а. с. 20);

- про те, що діє пропозиція, яка допоможе назавжди забути про борг та радісно зустріти Новий рік, сплативши борг в розмірі 1 441 грн. 01 коп. не пізніше ніж до 25 грудня 2012 року (а. с. 22);

- про те, що у зв'язку з численними проханнями осіб, які приймають участь у спеціальній новорічній пропозиції, ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» прийняло рішення продовжити акційний період до 31 січня 2013 року та отримати в подарунок 432 грн. 30 коп., сплативши всього 1 008 грн. 71 коп. до 28 січня 2013 року. Сума боргу станом на 27 грудня 2012 року становить 1 441 грн. 01 коп. ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» впевнене, що позивач не зможе упустити можливість, яка гарантовано відгородить її від спілкування з реєстраційними інспекторами та судовими приставами-виконавцями (а. с. 23).

Крім того, позивачем разом з листом - попередженням отримано копію позовної заяви до Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з неї заборгованості в розмірі 996, 83 гривень, яка не підписана та не містить відмітки про реєстрацію в суді (а. с. 24).

Згідно листа Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2013 року за № 5241/13-Вих/ЦК/26 (а. с. 26) адресованого на ім'я позивача, в електронній базі даних 2009-2013 років, справ за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 не ідентифіковано (а. с. 26).

Такі дії відповідача ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» не відповідають чинному законодавству України і не є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.

При цьому кредитодавцю забороняється:

1) надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;

2) вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;

3) зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;

4) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;

5) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;

6) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;

7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

З приводу позовних вимог про зобов'язання керівника відповідача ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал» припинити дії по вимаганню з неї погашення кредитної заборгованості та вибачитись перед нею надіславши листа по місцю її проживання, суд приходить до наступного висновку.

Так, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Крім того позивач зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 297 ЦК України фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Проте, у відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Пунктом 6 вказаної постанови визначено, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Пунктом 15 постанови визначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти : опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Крім того, згідно п. 26 зазначеної постанови визначено, що суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено статтями 16 та 277 ЦК України.

В порушення вимог ст. 10, 60 ЦПК України, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо порушення її гідності та честі.

Враховуючи те, що доказів, які б свідчили про поширення відповідачем відомостей серед інших осіб, не встановлено, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 4 ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Крім того, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верхового суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною 9 постанови Пленуму Верхового суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд вважає, що позивачем не надано жодних доказів щодо завдання їй відповідачами моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях протягом тривалого часу, у приниженні її честі та гідності, в зв'язку з чим вона потрапляла до лікарні з нервозно-подібним станом.

З наданої виписки із медичної карти амбулаторного, виданої поліклінічним відділенням Бориспільської ЦРЛ на ім'я позивача, яка не містить дати її видачі, не вбачається, що позивач потрапляла до лікарні з нервозно-подібним станом, оскільки в ній зазначено лише, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась за амбулаторною допомогою з приводу, проте з якого приводу у виписці не зазначено (а. с. 27).

Враховуючи зазначене у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди слід також відмовити.

Оскільки судом не знайдено підстав для задоволення позову, судові витрати в справі, які складаються з витрат на правову допомогу, слід на підставі ст. 88 ЦПК України покласти на позивача.

Разом з тим, витрати по виготовленню ксерокопій в розмірі 120 грн., взагалі не підлягає відшкодуванню, оскільки відповідно до ст. 79 ЦК України, не передбачено такого виду судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 16, 23 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 4, 15, 26 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», п. 3, 9 Постанови Пленуму Верхового суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 79, 208, 212 - 215, 218, 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект - Капітал», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про заборону вчинення дій та про стягнення завданої моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. В. Яковлєва