Постанова № 39706691, 09.07.2014, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/7154/14-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

Дата документу 09.07.2014

Октябрський районний суд м. Полтави:

у складі головуючого судді - Микитенка В.М.,

при секретарі - Різник А.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Люшняк О.А., Голуба С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави та Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, такими, що дискримінують за ознакою місця проживання та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших категорій громадян» з 01.12.2013 року, стягнення солідарно моральної шкоди та відшкодування судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави та Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області у якому просив визнати дії посадових осіб відповідачів неправомірними, такими, що дискримінують його за ознакою місця проживання (перебування, знаходження), поновити його конституційне право на пенсію та зобов'язати відповідачів провести перерахунок та виплату його пенсії за вислугу років відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших категорій громадян» з дати позбавлення його права на пенсію 01.12.2013 року, стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в сумі 20 000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що у листопаді 2013 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави з проханням про переведення його на попередній вид пенсії, а саме за вислугу років, оскільки раніше пенсія йому виплачувалась відповідно ЗУ «Про державну службу», яка є меншою за розміром. При цьому вказав, що він являється пенсіонером МВС та його пенсійна справа зареєстрована в Управлінні пенсійного фонду Октябрського району м. Полтави, тому має право на пенсію за вислугу років. Однак у задоволенні його прохання йому було відмовлено, через те, що у нього відсутня реєстрація постійного проживання, у зв'язку з чим він до цього часу пенсію не отримує взагалі, тому зазнав вимушених змін в житті, а саме влаштувався на роботу, у нього погіршився стан здоров'я та він позбавився фінансової можливості санаторно-курортного лікування.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав з підстав у ньому зазначених.

Представники відповідачів Управлінні пенсійного фонду Октябрського району м. Полтави та Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області заперечили проти позову за безпідставністю, вказавши зокрема, що, для отримання пенсії позивач повинен мати реєстрацію постійного місця проживання. Крім того вказали, що він не являється споживачем адміністративних послуг, тому обґрунтування позовних вимог з цієї підстави неприпустимо.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Положеннями статей 46 та 64 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення його, у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості, при цьому конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно ч.1 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення відбулось не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За встановлених обставин справи позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером МВС та має право на отримання пенсії відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших категорій громадян», таку пенсію він отримував до 10.07.2011 року (тобто до переходу на пенсію згідно ЗУ «Про державну службу») (а.с. 58-62).

Після звернення до відповідачів про перехід на пенсію за вислугу років, з урахуванням позовних вимог, із 01.12.2013 року позивач отримав право на пенсію відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших категорій громадян», однак йому було відмовлено лише з мотивів відсутності реєстрації постійного проживання.

З цього приводу суд зазначає, що у відповідності до ст.2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в країні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Враховуючи викладене, відсутність реєстрації постійного місця проживання особи не є підставою для відмови у реалізації конституційного права на пенсію.

Зважаючи, що належним відповідачем щодо нарахування пенсії за вислугу років, відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших категорій громадян», є Головне Управління пенсійного фонду України в Полтавській області, тому саме його дії слід визнати протиправними із зобов'язанням вчинити належне, з огляду також на те, що цьому відповідачу через УПФУ Октябрського району м. Полтави був адресований лист позивача про переведення на інший вид пенсії та ним було відмовлено в цьому (а.с.5). Із викладених міркувань позовні вимоги до УПФУ Октябрського району м. Полтави задоволенню не підлягають.

Водночас, заявлена позивачем моральна шкода не доведена ним документально у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим ця частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача лише в межах задоволених вимог нематеріального характеру, згідно ЗУ «Про судовий збір», у сумі 73 грн. 08 коп. за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати дії Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області як такі, що дискримінують ОСОБА_1 за ознакою місця проживання - неправомірними.

Зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших категорій громадян» з 01.12.2013 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73 грн. 08 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів із дня її проголошення.

Повний текст постанови складений 11.07.2014 року.

СуддяВ.М. Микитенко