Постанова № 39705400, 10.07.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 р. Справа № 805/6883/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області до державного підприємства шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит» про зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області звернулося до суду із позовом державного підприємства шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит» про зобов’язання відповідача розглянути заяву УПФ України в місті Сніжне – кредитора про включення до реєстру кредиторів та визнання заборгованості: регресні пенсії у розмірі 260542,42 грн.; відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно п. «а-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 6301486,94 грн., за списком № 2 у розмірі 226782,51 грн. та надати відомості, що це підтверджують.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом Міністерства палива та енергетики України № 568 від 16.11.2001 року вирішено ліквідувати ДП шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит». 17.06.2003 року на адресу позивача від органу виконавчої служби надійшов лист про те, що платіжні вимоги надіслані на виконання до голови ліквідаційної комісії.

Станом на теперішній час заборгованість відповідача перед УПФ України в місті Сніжне становить 6788811,87 грн.

07 травня 2014 року УПФ України в місті Сніжне була надіслана на адресу відповідача заява про визнання кредиторських вимог. Однак, станом на 14.05.2014р. повернувся конверт із відміткою про відсутність підприємства за юридичною адресою.

Позивач, посилаючись на приписи ст. 112 Цивільного кодексу України, звернувся із даним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 10.07.2014 року через канцелярію до суду надійшла заява від УПФ України в місті Сніжне про розгляд справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідач – державного підприємства шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит», код ЄДРПОУ 00175739, є юридичною особою, що підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на обліку в УПФ України в місті Сніжне.

Згідно довідки-розрахунку в ДП шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит» станом на 01.05.2014 року наявна сума заборгованості перед УПФ України в місті Сніжне у розмірі 6788811,87 грн.

07 травня 2014 року УПФ України в місті Сніжне була надіслана на адресу відповідача заява про визнання кредиторських вимог. Однак, станом на 14.05.2014р. повернувся конверт із відміткою про відсутність підприємства за юридичною адресою.

У відповідності до ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

У відповідності до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, оскільки ліквідаційна комісія може відхилити вимоги кредиторів або зволікати з їх розглядом, кредиторам надано право у таких випадках звертатися з позовом до суду про затвердження ліквідаційного балансу. Необхідно зазначити, що відповідно до положень вищевказаної статті такий позов пред'являється до ліквідаційної комісії, відповідачем у такій справі є юридична особа, оскільки ліквідаційна комісія лише має право вести справи від імені юридичної особи і не може самостійно бути відповідачем та позивачем, оскільки не є юридичної особою. Крім того, повноваження ліквідаційної комісії може бути покладено на органи управління юридичної особи.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, згідно яких у відповідних випадках кредитор звертається до суду із позовом саме про затвердження ліквідаційного балансу.

Таким чином, суд вважає звернення УПФ України в місті Сніжне із вимогами про зобов’язання відповідача розглянути заяву про включення до реєстру кредиторів, невірно обраним способом захисту.

Окрім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 ЦК України).

Розділом IV Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» визначений порядок державної реєстрації припинення юридичної особи.

Згідно ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, без розгляду повинен у день надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомості про внесення такого запису.

Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відомості про дату публікації повідомлення, яке містить інформацію про строк заявлення вимог кредиторів щодо юридичної особи, що припиняється, надаються органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України не пізніше наступного дня з дати публікації такого повідомлення.

Частиною 2 ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється:

проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;

внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття;

проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;

проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора; реєстраційні номери облікових карток платників податків всіх членів такої комісії (або відомості про серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що доказом перебування юридичної особи в стані припинення є відповідний запис у Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.10.2013 року (а.с.5-6) та роздруківки з офіційного сайту державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (пошукова система ЄДР) - ДП шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит» (код ЄДРПОУ 00175739) не перебуває в процесі припинення.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно із ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про відсутність належних доказів перебування ДП шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит» в процесі припинення, суд вважає відсутніми законні підстави для включення заборгованості відповідача до складу кредиторських вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області до державного підприємства шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит» про зобов’язання вчинити певні дії є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області до державного підприємства шахта «Сніжнянська» ВО «Сніжнеантрацит» про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.