Постанова № 39704899, 08.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/10410/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Бартащук Л.П.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі - Відповідач, Управління) про: визнання и бездіяльності Відповідача щодо оплати понаднормового стажу роботи та виплати додаткової пенсії Позивачу протиправною; зобов'язання Управління оплатити понаднормовий стаж роботи та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію у відповідності до п. 2 ст. 56, абз. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою суду першої інстанції від 22.05.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що доплата за понаднормовий стаж проводиться Відповідачем згідно вимог чинного законодавства, а підстави для виплати додаткової пенсії відсутні.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому звернув увагу суду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 14.05.2007 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач 19.03.2014 року звернувся до Відповідача із заявою про виплату йому додаткової пенсії, а також оплати понаднормового стажу відповідно до ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 26.03.2014 року № 141-09/С-139 Управління повідомило ОСОБА_2 про те, що йому відмовлено у проведенні вищезазначених виплат. Відмова вмотивована тим, що доплата за понаднормативний стаж здійснюється у відповідності до чинного законодавства, а виплата додаткової пенсії була припинена у зв'язку з тим, що Позивач на даний час не працює та не проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 14, 51, 56 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови Відповідача щодо виплати додаткової пенсії та доплати за понаднормовий стаж, оскільки, по-перше, Позивач не є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому на нього не поширюються положення ч. 2 ст. 52 Закону, по-друге, Позивачем не подано доказів, якими підтверджується факт роботи чи проживання ОСОБА_2 на території зони посиленого радіоекологічного контролю

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ч. 3 ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення доповнено пунктом 4, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання пункту 7 Закону Кабінет Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 року, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року.

У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту, положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону до 23.07.2011 року здійснюються у порядку та розмірах, встановлених наведеним Законом, а з 23.07.2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Крім того, варто зауважити, що колегія суддів критично оцінює доводи суду першої інстанції про відсутність підстави для виплати Позивачеві додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не подано доказів постійного проживання та роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю, виходячи з наступного.

Розділом VIII Закону визначено пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Тобто, Законом пенсії особам 4 категорії призначаються і виплачують за шкоду, заподіяну здоров'ю, а тому виплата додаткової пенсії не повинна залежати від місця роботи, проживання або навчання відповідних осіб після призначення їм пенсії.

Аналогічна позиція викладена у листі Міністерства юстиції України від 06.12.2010 року № 16891-0-26-10-21.

Оцінюючи доводи суду першої інстанції щодо неможливості оплати понаднормового страхового стажу ОСОБА_2 через те, що останній не є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, необхідно зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Отже, зі змісту положень даної норми вбачається, що збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи здійснюється всім особам, які віднесені до категорії 1, 2, 3 та 4 за дотримання умов щодо стажу роботи та граничного розміру збільшення заробітку. Тобто, Законом не обмежується відповідне право на збільшення пенсії лише особам, які є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що не було враховано Дніпровським районним судом м. Києва.

Однак, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неможливості оплати Позивачу понаднормового стажу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 пенсія була призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону. Із заявою про переведення на пенсію, передбачену Законом, до Управління не звертався. Дані обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Оскільки Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то розмір та порядок обчислення його державної пенсії визначається статтею 28 даного Закону.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Таким чином, Відповідач, здійснюючи виплату Позивачу понаднормової пенсії відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», діє у межах, спосіб та на підставі чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Вищого адміністративного суду України від 03.10.2013 року № К/9991/83002/11, 21.05.2013 року № К/9991/38368/12, від 21.01.2013 року № К/9991/14106/11.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність дій та рішень Відповідача допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва вчинити дії щодо виплати ОСОБА_2 додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.03.2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.