Постанова № 39704836, 23.06.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1596/14

23 червня 2014 року 09год. 45хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача 1:представник не з'явився,

відповідача 2: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про скасування постанови,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції (далі - відповідач - 1), Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору та повернення з Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області незаконно сплачених коштів, в розмірі 59,99грн.

Позивач в судове засідання не прибув, просив позов розглянути в порядку письмового провадження.

Відповідач - 1 Відділ державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції (далі - відділ ДВС Дубенського МРУЮ) заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 23.06. 2014 року - був повідомлений належним чином (а.с.55). Клопотань про розгляд справи без його участі не подавав.

Відповідач - 2 Головне управління державної казначейської служби України в Рівненській області (далі - ГУ ДКСУ в Рівненській області ) заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 23.06. 2014 року - був повідомлений належним чином (а.с.56). Клопотань про розгляд справи без його участі не подавав.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 22.03. 2014 року його транспортний засіб було зупинено, та повідомлено, що на підставі постанови про розшук майна боржника від 14.03. 2014 року, якою було оголошено розшук транспортних засобів ОСОБА_1, автомобіль буде вилучено. Того ж дня позивач оплатив штраф та звернувся до відділ ДВС Дубенського МРУЮ з вимогою вилучити транспортний засіб з розшуку. Однак, державним виконавцем було виставлено вимогу про оплату виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Більше того, позивач наголосив, що ним не отримувалися постанова про розшук майна боржника від 14.03. 2014 року. З таких підстав вважає дану постанову - необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. За таких обставин просив позов задовольнити повністю.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

На виконання ухвали суду від 05.06. 2014 року, відділом ДВС Дубенського МРУЮ надіслано на адресу суду копії виконавчого провадження № 41543951, за вх.11590 від 11.06. 2014 року (а.с.15).

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі заяви управління Укртрансінспекції від 25.12. 2013 року № 18/04/09/9489 про примусове виконання постанови № 009139 від 23.10. 2013 року (а.с.18), державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Христюк М.К., було прийнято 17.01. 2014 року постанову про відкриття виконавчого провадження № 41543951 (далі - постанова від 17.01. 2014 року № 41543951), якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 009139, виданої 23.10. 2013 року, та надано боржнику термін для добровільного виконання до 24.01. 2014 року (а.с.19).

Постанова від 17.01. 2014 року № 41543951 була направлена простою кореспонденцією 17.01. 2014 року сторонам виконавчого провадження, про свідчить супровідний лист від 17.01. 2014 року № 265 (а.с.20).

З метою повного та своєчасного виконання постанови № 009139, виданої 23.10. 2013 року, про стягнення 340,00 грн., державним виконавцем подано запит головному спеціалісту - державному інспектору управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки від 23.01. 2014 року № 214 (а.с.26), а також начальнику ВРЕР м. Дубно УДАІ УМВС України в Рівненській області від 23.01. 2014 року № 215 (а.с.27).

На виконання запиту державного виконавця від 23.01. 2014 року № 214, листом головний спеціаліст відділу охорони праці та пожежної безпеки управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області, повідомив, що зареєстрованої сільськогосподарської (будівельної) техніки за ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) не значиться (а.с.28).

Відповідно до копії відповіді № 1002493189 від 24.01. 2014 року на запит № 3360350 від 23.01. 2014 року до Державної податкової служби України, встановлено, що інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо суми доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум отриманого з них податку - відсутня (а.с.29).

У зв'язку з тим, що виконавчий документ ОСОБА_1 не виконано у наданий добровільний строк, а саме до 24.01. 2014 року, як наслідок 25.01. 2014 року державним виконавцем Христюк М.К. винесено постанову ВП № 41543951 про стягнення з боржника виконавчого збору, в розмірі 34,00 грн. (а.с.21), яка супровідним листом від 25.01. 2014 року № 265 була надіслана позивачу (а.с.22).

Державним виконавцем Христюк М.К. складено акт про витрати на проведення виконавчих дій від 25.01. 2014 року, в якому зазначено, що по стягненню 340, 00 грн., ним здійснено витрати, пов'язанні проведення виконавчих дій, в загальній сумі 23,99 грн. (а.с.25)

Також, 25.01. 2014 року державним виконавцем Христюк М.К. винесено постанову ВП № 41543951 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, в розмірі 23,99 грн. (а.с.24), яка простою кореспонденцією, згідно із супровідного листа від 25.01. 2014 року № 365, була надіслана позивачу (а.с.23).

На виконання запиту державного виконавця від 23.01. 2014 року № 215, листом від 11.02. 2014 року № 35/14-192, начальником Центру надання послуг пов'язаних використанням автотранспортних засобів обслуговування м. Дубно, Дубенського, Млинівського, Радивилівського районів, ДАІ УМВС України в Рівненській області, надано інформацію про зареєстровані транспортні засоби за громадянином ОСОБА_1 (а.с.30, 31-33).

На підставі листа від 11.02. 2014 року № 35/14-192, державним виконавцем було прийнято постанову від 14.03. 2014 року про розшук майна боржника, а саме оголошено розшук транспортних засобів позивача (а.с.35). Дана постанова супровідним листом від 14.03. 2014 року № 1386, була надіслана сторонам виконавчого провадження (а.с.34).

До матеріалів справи долучена копія квитанції від 22.03. 2014 року про оплату боргу в сумі 340, 00 грн., копія квитанції від 22.03. 2014 року про оплату виконавчого збору в розмірі 34,00 грн., відповідно до постанови від 25.01. 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, та здійснено оплату витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 23,99 грн., відповідно до постанови від 25.01. 2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с.36).

На підставі цього, державним виконавцем Христюк М.К. 22.03. 2014 року прийнято постанову про зняття з розшуку транспортного засобу, в якій зазначено, що боржником борг погашено в повному обсязі (а.с.38-39). Зазначена постанова була вручена ОСОБА_1 22.03.2014 року, про що він поставив підпис (а.с.37).

Відповідно до копії розпорядження державного виконавця № 41543951 та копії платіжного доручення № 1227 від 26.03. 2014 року, грошові кошти у сумі 340,00 грн. перераховано на рахунок ГУ ДКСУ у Рівненській області (а.с.42, 43). Також, згідно із копії розпорядження державного виконавця № 41543951 та копії платіжного доручення № 1226 від 26.03. 2014 року, грошові кошти у сумі 57,99 грн. перераховано на рахунок ГУ ДКСУ у Рівненській області (а.с.40, 41).

З огляду на вище викладене, відповідно до виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 009139, виданої 23.10. 2013 року, держаним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 41543951 від. 31.03. 2014 року (а.с.44), яка супровідним листом від 31.03. 2014 року № 2765, була надіслана сторонам виконавчого провадження (а.с.45).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України № 606).

Відповідно до статті 1 Закону України № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частини 2 статті 25 цього Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України № 606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частини 1 та 5 статті 41 цього Закону, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Частина 1 статті 31 Закону України № 606, передбачає, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В розділі 3 п.3.19 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція) зазначається, що надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону.

Подібні положення, що закріпленні в Законі України № 606, також містяться в розділі 3 п.3.20 Інструкції, а саме копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Із системного аналізу вище зазначених норм слідує, що постанова про відкриття виконавчого провадження повинна надсилатися рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Разом з тим, боржнику надається семиденний строк для добровільного виконання рішення, з моменту винесення постанови. У разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення розпочинається примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, про що виносяться відповідні постанови.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, при направленні позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.01. 2014 року ВП № 41543951 відповідачем - відділом ДВС Дубенського МРУЮ не було дотримано вимог частини 1 статті 31 Закону України № 606, щодо порядку направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику - ОСОБА_1, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу зазначену у виконавчому документі. Натомість відповідачем долучено лише супровідний лист від 17.01. 2014 року № 265 про надіслання сторонам виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.01. 2014 року.

Згідно із ч. 1 статті 35 Закону України № 606, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

В супереч вимог цієї статті, державний виконавець починаючи виконувати рішення, не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, також не скористався своїм правом на відкладення виконавчих дій та поновлення боржнику строку для добровільного виконання рішення, що призвело до позбавлення можливості позивача добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк.

В ході судового розгляду справи встановлено, що державний виконавець не надавши позивачу самостійно виконати рішення, безпідставно розпочав його примусове виконання, та прийняв постанову від 25.01.2014 року про стягненням з боржника виконавчого збору, в розмірі 34,00 грн.

З аналізу вище зазначених норм, постанова від 25.01.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, в розмірі 34,00 грн. - необґрунтованою та підлягає до скасування. Тому, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Крім того, з досліджених доказів вбачається, що разом із постановою від 25.01.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, в розмірі 34,00 грн., держаним виконавцем 25.01.2014 року було прийнято постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою постановлено стягнути з позивача витрати на проведення виконавчих дій в сумі 23,99 грн. Тобто, загальна сума, яка стягнута відповідачем становить 57,99грн. (34,00 грн.+23,99 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Частиною 2 статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Слід зазначити, що з тих самих підстав державним виконавцем необґрунтовано прийнято постанову від 25.01.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Таким чином, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, а саме визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 25.01. 2014 року, в розмірі 23,99 грн.

Що стосується позовної вимоги позивача про повернення з Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області незаконно сплачених ОСОБА_1 коштів за виконавчий збір у розмірі 59,99грн., то суду слід зазначити наступне.

З досліджених матеріалів справи доказів вбачається, що постановою від 25.01.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 34,00 грн. Крім того, постановою від 25.01.2014 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постановлено стягнути з позивача витрати на проведення виконавчих дій в сумі 23,99 грн. Тобто, загальна сума, яка була сплачена боржником та перераховано на рахунок ГУ ДКСУ у Рівненській області становить 57,99 грн. (34,00 грн.+23,99 грн.) , відповідно до копії розпорядження державного виконавця № 41543951 та копії платіжного доручення № 1226 від 26.03. 2014 року.

Разом з тим, відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року (далі - Порядок), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, на виконання положень Порядку, суд вважає за необхідне зобов'язати відділ ДВС Дубенського МРУЮ звернутися з поданням, передбаченим п.5 даного Порядку до ГУ ДКСУ у Рівненській області про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого виконавчого збору, в розмірі 34,00 грн. відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.01. 2014 року, та витрат на проведення виконавчих дій, в розмірі 23,99 грн., відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 25.01. 2014 року, тобто в загальній сумі 57,99 грн. В решті позовних вимог - відмовити.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу вимог ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх і беззаперечних доказів обґрунтованості прийняття оскаржуваних постанов.

Оскільки, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження в ході судового розгляду, то поданий позов належить задовольнити частково.

Як передбачено частиною 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено частково на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 176 грн. 61 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 46 від 02.06. 2014р.(а.с.2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Христюк М.К. про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.01. 2014 року та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 25.01. 2014 року.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції звернутися з поданням, передбаченим п. 5 "Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09. 2013 року до Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про повернення ОСОБА_1 надміру сплаченого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 57 (п'ятдесят сім) грн. 99 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 61 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.