Вирок № 39703727, 11.07.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8463/14-к

Провадження № - 1КП/201/372/2014

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мельниченко С.П.

при секретарі Білодід Ю.П.

за участю прокурора Саврук Р.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1КП/201/372/2014, що надійшло з прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.06.2014 року, знаходячись неподалік від будинку №4 по пр. Героїв у м. Дніпропетровську, біля одного із сміттєвих баків на землі побачив предмет схожий на «нунчаку». Далі ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на носіння холодної зброї, усвідомлюючи, що не має передбаченого законом дозволу, присвоїв собі зазначений предмет, помістивши за пояс штанів, та прикривши зверху футболкою, після чого став пересуватися по вулицям м. Дніпропетровська, тим самим став незаконно, без передбаченого законом дозволу носити при собі раніше ним придбану холодну зброю. 19.06.2014 року, приблизно о 14:45 годин, біля будинку №2 по узвозу Тольятті у м. Дніпропетровську, за розпиття спиртних напоїв у громадському місці був зупинений ОСОБА_1 у якого у присутності двох понятих був проведений особистий огляд, в ході якого, за поясом одягнутих на нього штанів був виявлений та вилучений предмет, який згідно висновку експерта №205 від 23.06.2014 року є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу нунчаку.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, а саме, носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті обставин, у скоєному розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, але раніше був засуджений за аналогічний злочин, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі та враховуючи, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробовуванням.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Речові докази по справі суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 100 КПК України - знищити.

На підставі ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати по проведенню судової експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк три роки.

На підставі п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, один раз на місяць з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази - «нунчаку», що зберігаються в камері схову речових доказів Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати по проведенню судової експертизи в розмірі 491,40 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко