Постанова № 39703165, 01.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 15414/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Каралюса В.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.,

за участю:

представника відповідача - Прокопюк О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Чортківсир» до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 вересня 2013 року №0000792200 та №0000802200, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Чортківсир» звернулося з позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 вересня 2013 року №0000792200 та №0000802200.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки в Акті перевірки, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення №0000792200, щодо включення до складу витрат відсотки по кредиту не підтвердженні банківськими виписками є помилковими і не відповідають дійсності. На підтвердження цих витрат позивачем надавалися для перевірки банківські документи і жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб ПП «Чортківсир» від перевіряючих не надходило. У висновках Акту перевірки, на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення №0000802200, встановлено завищення податкового кредиту у зв'язку з порушенням порядку заповнення податкових накладних, а саме в ЄДР податкових накладних цифровий підпис на квитанції не відповідає підпису уповноваженої особи зазначеної в податковій накладній. З такими висновками не погоджується оскільки: по-перше: - податкові накладні були прийняті Державною податковою службою України, про що свідчать квитанції ДПС України з призначенням реєстраційного номеру; по-друге: - серед переліку обов'язкових реквізитів, визначених ПК, підпису та прізвища особи, що склала податкову накладну - немає; по - третє: - у ПК немає чіткого визначення поняття «уповноважена особа».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, - позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 13 вересня 2013 року №0000792200 та №0000802200.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Чортківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ПП «Чортківсир» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р..

13 серпня 2013 року за результатами перевірки апелянтом складено акт №170/22-30344807, де зафіксовано порушення ПП «Чортківсир» п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, яке на думку перевіряючих виразилось у включенні до складу валових витрат відсотків по кредиту у сумі 339 427 грн., які не підтвердженні банківськими виписками, п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст. 201 ПК України внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 503 401грн.

На підставі зазначеного акту, Чортківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013 року №0000792200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 78 068 грн. та податкове повідомлення-рішення від 13.09.2013 року №0000802200, яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 755 103 грн., в т.ч. 503 401 грн. - основний платіж; 251 702 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки № 170/22-30344807 від 13.08.2013 року ПП «Чортківсир» за період з 01.10.2011 р. по 31.2012 р. у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємством задекларовано валових витрат - на суму 65 168 638 грн.

Перевіркою відображених показників декларацій по графі - Інші витрати у сумі 5 910 106 грн. та їх співставлення з головною книгою оборотно-сальдових відомостей встановлено, що до валових витрат підприємства віднесено у 4-му кварталі 2011 р. 339 427 грн..

Зазначені суми, відповідно до облікових документів наче переховані банку, як відсотки за користування кредитними коштами, однак фактично суми перерахованих грошових коштів не підтверджені необхідними платіжними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Службовими особами ПП «Чортківсир» під час перевірки не було надано та не представлено первинних документів, які підтверджували укладення відповідних кредитних договорів та про підтвердження фактів перерахування коштів банку - кредитору.

Пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документів (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В даному випадку, до закінчення перевірки, після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом, такі документи податковому органу фактично надані не були.

При цьому слід також зазначити, що ПП «Чортківсир» не скористалось своїм правом надання до контролюючого органу на протязі п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки, документів визначених в акті перевірки, в якості відсутніх.

Про відсутність документів свідчить запис на стор. 33 акту перевірки, а саме: «Підтверджуємо, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використанні при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові(інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єктів господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся - відсутні».

Враховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу і на те, що за наявними матеріалами справи факт відсутності документів, які б спростовували викладені в акті перевірки порушення підтверджені Директором ПП «Чортківсир» С.В.Аратюняном та заступником головного бухгалтера підприємства Г.Д.Триш.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, до складу витрат не враховуються - витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня. що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Заяви та розрахунку при поданні документів за звітні періоди до податкового органу підприємством не подавалось.

Однак, підприємством до поданого адміністративного позову долучені кредитні договори із Публічним акціонерним товариством «Банк «Національні інвестиції» на суму 6 800 000 грн. та первинні платіжні документи про перерахування підприємством відсотків за користування кредитним коштами.

Внаслідок чого, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що твердження податкового органу про відсутність таких документів при перевірці є неправомірними, крім того підставою для такого судового висновку було пояснення бухгалтера ПП «Чортківсир» Триш Г.Д.., яка повідомила, що для перевірки були надані усі наявні первинні бухгалтерські документи. З текстом акту вона ознайомилась неуважно, а тому письмово підтвердила, що первинні бухгалтерські та інші документи, використанні при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряються - відсутні.

Наведені факти не відповідають дійсності, оскільки бухгалтер підприємства власноручно написала, що з висновками акту не згідна, що свідчить про уважне ознайомлення та вивчення акту перевірки, а інших доказів, які б свідчили в її користь, судом першої інстанції здобуто та наведено не було.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. в сумі 5 910 106 грн. на підставі головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 23, 901, 93, 94. 92. 371 та 95 - фінансові витрати та інших бухгалтерських рахунках встановлено, що ПП «Чортківсир» в IV кварталі 2011 р. включено до валових витрат відсотки по кредиту у сумі 339427 грн., які не підтверджені банківськими виписками (арк.11).

Отже, підставою для такого висновку були не тільки банківські, а інші зведені реєстрові бухгалтерські відомості, що судом першої інстанції до уваги взято не було.

Оскільки, позивачем та судом першої інстанції не наведено належних доказів про те, що вказані документи знаходилися на підприємстві під час проведення перевірки та не вимагались для огляду працівниками податкового органу, колегія суддів вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім цього, відносно порушення позивачем п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст. 201 ПК України внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 503 401 грн. слід зазначити наступне.

За період, що перевірявся ПП «Чортківсир» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у розмірі 2 213 474 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. встановлено його завищення на суму 503 401 грн.

Підставою для виключення 503 401 грн. із податкового кредиту підприємства є отримані від постачальників податкові накладні, які оформлені з порушенням вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Тобто, при співставленні інформаційної бази даних єдиного реєстру податкових накладних та підписів на паперових носіях встановлено, що електронний цифровий підпис податкових накладних (квитанцій) не відповідає підписам уповноважених осіб, що зазначені у податкових накладних (паперових носіях).

Зокрема, за період з 31.12.2011 р. по 27.09.2012 р. на підприємстві значиться 27 таких податкових накладних, відповідно до яких ПДВ становить 503 400 грн., що також підтверджується податковими накладними та квитанціями долученими до адміністративного позову.

Порядок ведення єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. Відповідно до п.5 Положення - продавець складає податкову накладну у формі (відповідно до стандарту) затвердженому Державною податковою службою.

Після складання податкової накладної в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осі платника податку у такому порядку: першим- електронний цифровий підпис головного бухгалтера або електронний цифровий підпис керівника, другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для підтвердження прийняття податкової накладної продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період за який подається податкова накладна.

Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

За таких умов відповідно до листа ДПС України № 3341/6/15-31 15 від 04.03.2013 р. та Єдиної бази податкових знань - базі офіційних відповідей Державної, податкової служби України на запитання платників - електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, які делеговано право підпису податкових накладних.

Згідно п. 13 Положення, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі(відповідно до стандарту) та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Відповідно до п.16 Положення, Державна податкова служба після надходження від покупця запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, таке право покупця також передбачено абзацом 11 п.201.10 ст.201 ПК України.

Однак, таких запитів ПП «Чортківсир» до податкового органу не подавало..

Враховуючи, що Постанова КМ України №1246 від 29.12.2010 р. «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» видана на підставі Податкового кодексу України, а саме до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України. З цього випливає, що порушення вимог затвердженого Порядку є рівнозначним порушенням Податкового кодексу України.

Згідно п.201.10 ст. 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Однак, суд першої інстанції прийшов до протилежного висновку, а саме: що відповідач не зазначає в чому саме могло виразитися порушення Порядку, оскільки в акті перевірки жодним чином не згадано про порушення вищенаведеного порядку, з чим колегія суддів погодитись не може, оскільки таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи, адже в акті перевірки вказується: - абзацом 11 п.201.10. ст.201 ПК України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, що підтверджує посилання на Положення та Податковий кодекс України. (арк.-18)

Відтак, висновок суду першої інстанції по даній справі проведений при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, внаслідок порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог і у відповідності до змісту ст.202 КАС України є підставою для скасування постановленого рішення і ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - задоволити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі № 819/2292/13-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: В.М. Каралюс

В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлено і підписано 07.07.2014 року