Ухвала суду № 39702569, 08.07.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19826/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1460/2014

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Беркій О.Ю.,

суддів Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження права у виїзді за межі України ОСОБА_2 до виконання ним своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості згідно виконавчого листа від 20.07.2011 року Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збитків, завданих злочином на користь держави в особі Чопської митниці Державної митної служби України в сумі 3 035 456 грн.65 коп.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11.12.2013 року подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов'язань за виконавчим листом №1-584/11 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 14.06.2012 року.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права

Зазначає, що він немає наміру не виконувати або перешкоджати виконанню рішення суду працівниками ДВС про стягнення грошових коштів, з яким він погоджується і готовий сплатити свою частку.

Вказує, що займається підприємницькою діяльністю, в зв'язку з чим змушений часто виїжджати закордон. Тому тимчасове обмеження його у праві перетину кордону перешкоджає господарській діяльності, і як наслідок ставить його сім'ю, яка проживає на території України, в скрутне матеріальне становище, а також позбавляє матеріальної можливості виконати грошові зобов'язання по виконавчому листу.

Вважає, що даний захід суперечить Постанові Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якої вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

В зв'язку з цим просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся.

Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

П. 2 ст. 6 зазначеного Закону передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС ГУЮ в Івано-Франківській області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №1-584/11 від 20.07.2011 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збитків, завданих злочином на користь держави в особі Чопської митниці Державної митної служби України в сумі 3 035 456 грн. 65 коп.

Постанова про відкриття виконавчого провадження №33327798 винесена державним виконавцем 16.07.2012 року, однак зобов'язання боржник не виконує.

Встановлено, що боржнику неодноразово надсилались вимоги державного виконавця з'явитись у відділ ДВС з попередженням про наслідки несплати боргу.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області від 12.10.2012 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем вживались заходи для встановлення джерел доходів та майна ОСОБА_2 і 10.10.2012 року до установ, що реєструють право власності направлено вимоги державного виконавця щодо надання інформації про наявність зареєстрованого за боржником майна.

Згідно бази даних АІПС «Автомобіль» Державтоінспекції УМВС в Івано-Франківській області, за ОСОБА_2 зареєстровані автомобіль марки LDV 400 2001 р.в. НОМЕР_1 д.н.з.НОМЕР_2 та автомобіль марки Toyota Avensis 1998 НОМЕР_3 д.н.з.НОМЕР_4.

Постановою державного виконавця від 09.11.2012 року оголошено розшук майна - транспортних засобів ОСОБА_2

Як пояснив засіданні апеляційного суду апелянт, автомобіль Toyota Avensis має пошкодження після ДТП і виконавча служба відмовляється його реалізовувати, інший автомобіль у нього відсутній.

Згідно довідки ОКП «Коломийське МБТІ» від 05.10.2012 року, за ОСОБА_2 приватної власності на нерухомість не зареєстровано.

З відповіді, наданої Головним управлінням Держкомзему в Івано-Франківській області від 30.10.2012 року вбачається що за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки не зареєстровано.

Також, Департаментом містобудування та архітектури виконкому Івано-Франківської міської ради надана відповідь щодо відсутності в Департаменті інформації про боржника.

Згідно актів державного виконавця від 16.01.2013 року та від 06.06.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 за адресою, вказаною у виконавчому листі - АДРЕСА_1, не проживає, майно боржника за цією адресою відсутнє.

Як встановлено в засіданні апеляційного суду, ОСОБА_2 жодних коштів на відшкодування збитків на користь держави не сплатив.

За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань по відшкодуванню збитків, завданих злочином на користь держави є підставою для задоволення подання та тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов'язань за виконавчим листом, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 14 червня 2012 року.

Доводи апелянта про те, що обмеження у праві виїзду за межі України перешкоджає його господарській діяльності, негативно вплине на його матеріальне становище та позбавить можливості виконати грошові зобов'язання по виконавчому листу не заслуговують на увагу, оскільки незважаючи на те, що боржник займається підприємницькою діяльністю, ним не вчинено жодних дій для виконання вироку суду та хоча б часткового відшкодування збитків перед державою в особі Чопської митниці Державної митної служби України.

Колегія суддів вважає, що вчинення державним виконавцем всіх дії, спрямованих на погашення боргу та свідоме ухилення боржника від виконання зобов'язань є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду закордон.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук