Вирок № 39701755, 10.07.2014, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/584/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю прокурора Барановського О.Б., Гаврилюка Н.В.

захисника ОСОБА_1, доручення для

здійснення захисту за призначенням від 1.04.2014 року № 002-0000596

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця с. Кинашів, Тульчинського району, жителя АДРЕСА_1, освіта середня, не одружений, не працюючий, судимий: - 15.01.1980 року Тульчинським р/с по ст. ст. 2153 ч.2, 215 ч.2, 43 КК України на 10 років позбавлення волі; - 20.02.1991 року Тульчинським р/с по ст. ст. 140 ч.2, 2153 ч.2, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі; - 20.10.1995 року Тульчинським р/с по ст. ст. 2153 ч.2, 101 ч.1, 42 КК України на 5 років позбавлення волі; - 13.11.2001 року Тульчинським р/с по ст. ст. 1961 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 20% зарплати в дохід держави; - 5.07.2001 року Тульчинським р/с по ст. ст. 206 ч. 2, 1961 ч.2, 42, 43 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; - 4.12.2002 року Крижопільським р/с по ст. 390 ч.2, КК України на 1 рік позбавлення волі; - 15.04.2005 року Томашпільським р/с по ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України на 6 років 1 місяць позбавлення волі; - 24.03.2004 року Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч.3, 15ч.3 289 ч.2, 195, 70 КК України на 6 років позбавлення волі; - 7.02.2012 року Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі; - 22.05.2012 року Тульчинським р/с по ст. 185 ч.2, 71, 72 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

31 грудня 2013 року біля 23:00 год. в м. Тульчин, на території домогосподарства по АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході с варки з гр. ОСОБА_3, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, наніс ногою удар по нижній частині тіла останнього від чого ОСОБА_3 впав на землю, після чого ОСОБА_2 продовжив наносити руками та ногами останньому удари по голові, тулубу та ногах, в результаті чого спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив у праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові) синця та садни в області обличчя, обох верхніх та лівій нижній кінцівці, від яких останній помер.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 21.01.2014 року смерть гр. ОСОБА_3 настала внаслідок множинних переломів ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив у праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення, і які перебувають в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.

Внаслідок спричинених потерпілому ОСОБА_3 вищезазначених тілесних ушкоджень, смерть останнього настала на протязі до однієї години.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України не визнав і суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1, на квартирі в гр. ОСОБА_4 В цьому ж будинку на квартирі проживав і ОСОБА_3, з яким він перебував в неприязних відносинах. Вони часто сварились та бились, з різних приводів. Останній раз, 30.12.2013 року, між ними знову виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої вони наносили один одному тілесні ушкодження. Дана бійка тривала близько 10 хвилин. Після цього вони заспокоїлись і примирились, випивши горілку. 31.12.2013 року на протязі дня, він ОСОБА_3 не бачив, так як перебував в райвідділі міліції, куди його викликали, з приводу спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Прийшовши з райвідділу, він ліг спати, прокинувшись пішов до магазину, і коли повертався, то побачив, що ОСОБА_3 лежав на подвір'ї, біля входу в будинок. Він подумав, що той перебував в нетверезому стані і штовхнув його ногою по тулубу, але ОСОБА_3, ніяк не відреагував, тому він затягнув його до будинку. Після цього він направився до магазину, де попросив, щоб викликали швидку. По приїзді лікарів швидкої, він допомагав їм перевертати тіло ОСОБА_3 Ніяких тілесних ушкоджень, він ОСОБА_3 не наносив. Про те, що він написав слідчому заяву про побиття ОСОБА_3 повідомив, що в той час перебував в нетверезому стані, а тому не пам'ятає, що писав, хоча сама заява написана ним власноручно, про що підтвердив в судовому засіданні.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина підтверджується показами свідків та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює лікарем швидкої допомоги. 31.12.2013 року, після отримання виклику, разом з бригадою швидкої він виїхав на виклик за адресою АДРЕСА_1. Зайшовши в будинок він виявив тіло чоловіка, який лежав на підлозі в кімнаті будинку, де також знаходився ОСОБА_2 Останній повідомив, що знайшов ОСОБА_3 на подвір'ї перед будинком і затягнув його в середину. При зовнішньому огляді на тілі ОСОБА_3 видимих тілесних ушкоджень та явних ознак насильства не було виявлено. Одяг був брудний, порваний. Після детального огляду ним було виявлено ушкодження та перелом ребер, про що свідчила крепітація, при натисканні на них. Після цього, він повідомив міліцію. До приїзду швидкої, смерть потерпілого настала приблизно за проміжок часу в 30 хв. - 1 год. Під час огляду, ОСОБА_2 нічого не повідомляв, хто міг побити ОСОБА_3

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_2 вона знає на протязі певного періоду, так як останній допомагав в них в домогосподарстві, рубав дрова. 31.12.2013 року ОСОБА_2 прийшов до неї додому, і сказав, що він вийшов тільки з міліції, так як з кимось посварився. Вона дала йому поїсти і він пішов. 1.01.2014 року до неї додому прийшли працівники міліції і повідомили, що ОСОБА_2 когось вбив, та почали її розпитувати, але про обставини їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_2. Поряд з ним, по сусідству, проживає ОСОБА_4, в будинку якої, проживали ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Із вказаного домогосподарства, він неодноразово чув крики та сварки. Там постійно збирались особи, які зловживають спиртними напоями та ведуть антигромадський спосіб життя. Щодо обставин вчинення злочину, то йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що вона в ніч з 31.12.2013 року на 1.01.2014 року працювала в нічному магазині «Ніка», що розташований неподалік АДРЕСА_1. Приблизно, біля 2 год. ночі, до магазину прийшов ОСОБА_2, якого вона знала, і попросив викликати швидку, так як він знайшов біля хати ОСОБА_3, який був мертвий. Вона зі свого мобільного набрала швидку, і ОСОБА_2 говорив по телефону, але не міг пояснити за якою адресою, мала б виїхати швидка, тому взяла слухавку, і повідомила адресу. При тому, як ОСОБА_2 зайшов до магазину, він перебував у збудженому стані, їй здалось, що він чимось був наляканий, склалось враження, що не знав, що йому робити. Стан його був, як після вжиття спиртного. В розмові він також її сказав, що вони, в тому числі і ОСОБА_3 розпивали спиртні напої, після чого він пішов спати, а коли прокинувся і вийшов на вулицю, то побачив, що той лежить на подвір'ї.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснив, що в ніч з 31.12.2013 року на 1.01.2014 року, він чергував на швидкій допомозі, де працює фельдшером. Між першою та другою годинами ночі, зателефонував на швидку чоловік, і сказав, що він виявив тіло чоловіка на дорозі. Але адресу пояснити він не зміг, тому слухавку взяла жінка і розповіла куди необхідно їхати. Під час розмови з чоловіком, в нього не склалось враження, що цей чоловік його не чує, він не орієнтувався в адресі, куди необхідно було виїхати швидкій.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події, фототаблицею та протоколом огляду трупа від 1.01.2014 року, /т.1 а.с. 7, 8, 9-20/;

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 від 1.01.2014 року та відеозаписом до нього (т. 1 а.с. 54-56), відповідно до якого ОСОБА_2 розповів про обставини вчинення ним злочину та показав на місці, яким чином наносив тілесні ушкодження ОСОБА_3

- висновком судово-медичної експертизи № 2 від 2.01.2014 року, згідно якої, у гр. ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден в області голови, обличчя та тильної поверхні правої кисті. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета (предметів), що могло бути в термін і за обставин, на які вказує обстежених, і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я. (т.1 а.с. 113). Вказаний доказ спростовує позицію обвинуваченого щодо отримання ним тілесних ушкоджень при тому, як він рубав дрова, а також підтверджує доводи обвинувачення щодо суперечки та бійки, яка виникла між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- висновком судово-медичної експертизи № 2 трупа ОСОБА_3 від 21.01.2014 року, відповідно до якої встановлено: множинні переломи ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив в праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові), синця та садна в області обличчя, обох верхніх та лівій нижній кінцівці.

Дані тілесні ушкодження виникли від неодноразової дії твердого тупого предмета (предметів) в ділянку грудної клітки, як зліва так і справа, найвірогідніше, взутою ногою (ногами), що могло бути в термін та за обставин на які вказано в постанові на проведення судово-медичної експертизи.

Множинні переломи ребер зліва та справа з пошкодженням пристінкової пліви та легеневої перенхіми справа, крововилив в праву плевральну порожнину: (наявність в правій плевральній порожнині біля 300 мл темної рідкої крові) - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані тілесні ушкодження перебувають у причинно-наслідковому зв'язку зі смертю гр. ОСОБА_3

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3, в ділянці верхніх кінцівок виявлені синці. Дані тілесні ушкодження, найвірогідніше, могли утворитися під час боротьби та самозахисту, коли ОСОБА_3 закривав обличчя та інші ділянки тіла, куди були спрямовані удари.;

- висновком судово-медичної експертизи № 1,2 від 21.01.2014 року речових доказів (т. 1 а.с. 184-187), відповідно до якого, експерт не виключає походження слідів крові виявлених на одязі ОСОБА_2, від потерпілого ОСОБА_3, що також підтверджує доводи сторони обвинувачення про бійку, яка була між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- висновком амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи від 20.01.2014 року (т.1 а.с. 201-204), відповідно до якої, ОСОБА_2 не страждав на психічне захворювання, перебував поза будь-яким хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як випливає із висновку вказаної експертизи ОСОБА_2 вказував на те, що наміру вбивати ОСОБА_3 він не мав, лише захищався, оскільки останній почав його душити. (т. 1 а.с. 203);

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.02.2014 року, протоколом дослідження інформації, отриманої в результаті даної слідчої дії та аудиозаписом (т. 1 а.с 223-226), відповідно до якого ОСОБА_2 розповідає про обставини вчиненого ним злочину.;

- власноручно написаною заявою ОСОБА_2, адресовану слідчому Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області, про обставини побиття ним ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 164).

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого доведена в судовому засіданні в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 121 ч.2 КК України.

Даючи оцінку доводам обвинуваченого про те, що він не вчиняв даного злочину, суд вважає, що вони в повній мірі спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 370 КПК України. Крім того, в судовому засіданні судом було вжито заходи передбаченні ст. 206 ч.6 п.2 КПК України щодо незаконних дій зі сторони органів досудового розслідування. За наслідками розгляду звернень обвинуваченого ОСОБА_2, не встановлено фактів порушення вимог закону. За вказаних обставин, суд вважає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_2, які не знайшли свого об'єктивного підтвердження, є одним із способів його захисту для уникнення відповідальності за вчинений злочин.

Крім того, об'єктивними даними щодо намагання обвинуваченого ОСОБА_2 уникнути відповідальності, являються і його покази, дані ним при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В яких, він вказав, що вину свою визнає повністю і розповів про обставини вчинення злочину в судовому засіданні, що підтверджується ухвалою суду від 3.01.2014 року. (т.1 а.с. 141).

Також в судовому засіданні спростовано доводи обвинуваченого ОСОБА_2 щодо порушення його прав на захист при затриманні і невідповідності часу його затримання, даним відображеним в протоколі. Так, відповідно до протоколу про затримання ОСОБА_2, останнього було затримано 1.01.2014 року о 21 год. 05 хв., про що ним особисто було зроблено підпис. Крім того, вказаний час встановлений і ухвалою суду про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, яка набула законної сили, і ОСОБА_2 не оскаржувалась.

Обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, судом не встановлено.

До обтяжуючих обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину і особу обвинуваченого, який за місцем проживання та останнього відбування покарання характеризується негативно, раніше був неодноразово засуджений за вчинення різних злочинів, на шлях виправлення не став, тому його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим необхідним і достатнім покаранням для виправлення і попередження нових злочинів, буде призначення покарання у виді позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 необхідно рахувати з моменту затримання, тобто з 1.01.2014 року, зарахувавши строк перебування під вартою в строк відбуття покарання.

Вирішуючи питання про запобіжний захід, суд вважає, що підстав для його зміни немає.

Відповідно до ст. 330 КПК України, речові докази: зразки піднігтьового вмісту, змиви з обох рук, одяг ОСОБА_2, зразки піднігтьового вмісту, волосся, одяг та взуття потерпілого підлягають знищенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, з 1.01.2014 року, зарахувавши строк перебування під вартою в строк відбуття покарання.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили: : зразки піднігтьового вмісту, змиви з обох рук, одяг ОСОБА_2, зразки піднігтьового вмісту, волосся, одяг та взуття потерпілого - знищити.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: