Постанова № 39701447, 02.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2014 року 09:52 № 826/1324/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятостідоОСОБА_1простягнення коштів у сумі 15755,64 грн.за участю:

представника позивача Кочкарьової Н.О.,

відповідача ОСОБА_1,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.07.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 04.07.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 15755,64 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2013 провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі №2а-17720/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про скасування наказу Дарницького районного центру зайнятості від 30.10.2012 №58.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 під час звернення до державної служби зайнятості з метою отримання статусу безробітного, не повідомив, що він належить до категорії зайнятого населення, оскільки на той час виконував оплачувані роботи за цивільно-правовою угодою, та отримав дохід під час перебування на обліку в державній службі зайнятості як безробітний. Як зазначено в позовній заяві, оскільки відповідачем не було повідомлено про обставини, які впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю, на підставі вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з відповідача належить стягнути суму незаконно отриманої ним допомоги по безробіттю в розмірі 15755,64 грн.

Відповідач проти позову заперечує зазначивши, що в ході розслідування страхового випадку позивачем було невірно встановлено факт отримання відповідачем винагороди під час перебування його на обліку в державній службі зайнятості як безробітного, оскільки виплата, здійснена ТДВ "Експрес Страхування" за січень 2012 року, була боргом зі сторони роботодавця за час перебування відповідача на посаді заступника директора, з якої відповідач звільнився на момент звернення до державної служби зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що відповідно до персональної картки №026311101400016, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований з 14.10.2011 в Дарницькому районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 21.10.2011 №НТ111021 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

У заяві від 21.10.2011 про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі, на пільгових умовах та за вислугу років.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство "Укрпродконтракт" від 12.04.2012 №25-к відповідача прийнято на роботу на посаду менеджера з продажу автомобілів з 12.04.2012.

Наказом Дарницького районного центру зайнятості від 13.04.2012 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із працевлаштуванням безробітного.

Печерським районним центром зайнятості на запит Дарницького районного центру зайнятості від 10.09.2012 №21/4395-02 проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, про що складено акт від 09.10.2012 №1116.

Як зазначено в акті розслідування страхового випадку, під час цього розслідування встановлено, що ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, надавав послуги ТДВ "Експрес Страхування", код за ЄДРПОУ 36086124, з 01.04.2011 згідно з договором про надання послуг від 01.04.2011 №4132 по 31.01.2012, відповідно до акта виконаних робіт від 31.01.2012 №4132.01.12 та отримав винагороду. Зазначений акт перевірки завірений підписами уповноважених осіб центру зайнятості, ТДВ "Експрес Страхування" та скріплений їх печатками.

Згідно з довідкою Дарницького районного центру зайнятості від 17.01.2013 №21-120, сума нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 21.10.2011 по 11.04.2012 становить 15755,64 грн.

На підставі наказу Дарницького районного центру зайнятості від 30.10.2012 №58, яким прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 21.10.2011 по 11.04.2012 в розмірі 15755,64 грн., відповідачу надіслано повідомлення від 01.11.2012 №21/2402 з пропозицією повернути зазначені кошти протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення. Вказане повідомлення отримане особисто відповідачем 26.11.2012, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року №803-XII (чинного на час звернення ОСОБА_1 до Дарницького районного центру зайнятості, далі - Закон №803-XII) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб (підпункт "а"); громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" (підпункт "б"); обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях (підпункт "в"); які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу (підпункт "г"); які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах (підпункт "е"); працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій (підпункт "ж").

Разом з тим, статтею 2 Закону №803-XII встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року №1533-III (в чинній редакції на час надання ОСОБА_1 статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, далі - Закон №1533-III) видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю (абзац другий частини першої).

Як уже зазначалось, відповідними наказами Дарницького районного центру зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Частиною третьою статті 36 Закону №1533-III встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 30 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14 січня 1998 року №16/98-ВР встановлено, що застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо) (частина перша). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку (частина друга).

Як убачається з акта розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 від 09.10.2012 №1116, за наслідками розслідування встановлено, що відповідач надавав послуги ТДВ "Експрес Страхування" з 01.04.2011 згідно з договором про надання послуг від 01.04.2011 №4132 по 31.01.2012, відповідно до акта виконаних робіт від 31.01.2012 №4132.01.12 та отримав винагороду.

Під час судового розгляду відповідачем було надано суду копію листа від 18.12.2012 за підписом директора ТДВ "Експрес Страхування" в якому зазначено, що ОСОБА_1, який перебував на посаді заступника директора з продажу автомобілів в АФ "Універсал-Авто" в період з 01.04.2011 по 12.10.2011, діяв як Агент від ТДВ "Експрес Страхування" (договір №4132 від 01.04.2011), здійснював свою діяльність та отримував агентську винагороду за виконані ним роботи. В такі місяці як вересень, жовтень, листопад 2011 року та лютий, березень, квітень 2012 року винагороду не отримував, та не здійснював ніякої діяльності.

Разом з тим, відповідно до наданої відповідачем копії акта наданих послуг від 31.01.2012 підписаним з однієї сторони ТДВ "Експрес Страхування" в особі директора Скрипника О.О., з іншої ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за січень 2012 року ОСОБА_1 відповідно до умов агентського договору №4132 від 01.04.2011 надані послуги пропонування страхувальникам форм та видів страхування (всього 8 договорів). У вказаному акті зазначено, що сума винагороди за цим актом складає 719,38 грн., а акт є достатньою підставою для фіксації факту укладання договорів страхування та розміру отриманих платежів і проведення розрахунків з 01.01.2012 по 31.01.2012.

Тобто, зазначеним актом підтверджується факт надання ОСОБА_1 послуг та отримання винагороди в січні 2012 року, що відповідає інформації, викладеній у листі від 18.12.2012 ТДВ "Експрес Страхування".

У судовому засіданні відповідач підтвердив, що підпис у акті наданих послуг від 31.01.2012 належить йому та здійснений ним особисто.

За висновком суду, зазначені докази є достатніми для підтвердження факту отримання відповідачем у січні 2012 року доходу під час перебування його на обліку в державній службі зайнятості як безробітного.

З матеріалів справи убачається, що в зв'язку із встановленням факту отримання відповідачем доходу під час перебування на обліку в державній службі зайнятості як безробітного Дарницьким районним центром зайнятості прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 21.10.2011 по 11.04.2012 в розмірі 15755,64 грн., про що складено відповідний наказ від 30.10.2012 №58.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржив зазначений наказ в судовому порядку. Однак постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2013 в адміністративній справі №2а-17720/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування наказу Дарницького районного центру зайнятості від 30.10.2012 №58.

Зі змісту рішення суду першої інстанції убачається, що під час судового розгляду судом було встановлено, що термін дії договору від 01.04.2011 №4132 - до 01.04.2012. Також у постанові зазначено, що ОСОБА_1 надавав послуги та отримував агентську винагороду в період з 12.12.2011 по 01.02.2012.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2013 в адміністративній справі №2а-17720/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про скасування наказу Дарницького районного центру зайнятості від 30.10.2012 №58, відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якою постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, набрала законної сили 02.06.2014 в зв'язку із залишенням її без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014, яка прийнята у відкритому судовому засіданні, враховуючи, що в адміністративній справі №2а-17720/12/2670 брали участь ті самі особи, що і в даній справі, обставини щодо отримання ОСОБА_1 доходу у період з 12.12.2011 по 01.02.2012, одночасно з перебуванням його на обліку в державній службі зайнятості, доказуванню не підлягають.

Відтак, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що на момент звернення до Дарницького районного центру зайнятості з метою отримання статусу безробітного відповідач виконував роботу за цивільно-правовою угодою та під час перебування на обліку в державній службі зайнятості як безробітний отримав за виконану роботу винагороду, відповідно належав до категорії зайнятого населення в розумінні Закону №803-XII, тому не мав права на отримання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

За висновком суду, зазначена обставина свідчить про повідомлення відповідачем, під час подання заяви про отримання статусу безробітного, неправдивих відомостей, наслідком чого було безпідставне отримання ним статусу безробітного, що вказує на відповідні зловживання з боку відповідача в розумінні статті 36 Закону №1533-III та статті 30 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Таким чином, сума допомоги по безробіттю, отримана ОСОБА_1, підлягає поверненню.

Загальний розмір виплаченої на користь ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 21.10.2011 по 11.04.2012 відповідно до довідки Дарницького районного центру зайнятості від 17.01.2013 №21-120 становить 15755,64 грн., тому з відповідача слід стягнути на користь Київського міського центру зайнятості 15755,64 грн.

При цьому, судом враховано, що у відповідності до частини четвертої статті 38 Закону №1533-III строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов Київського міського центру зайнятості слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в сумі 15755,64 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять грн. 64 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна