Постанова № 39701388, 29.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року 11:07 № 826/4525/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»доВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києвіпровизнання незаконною та скасування Постанови від 03.04.2013за участі: представника позивача Дубового О.С.

представника відповідача Байрамові Т.Р.

На підставі частини третьої ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29.05.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст складено і підписано 04.06.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі по тексту - позивач) звернулося із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (далі по тексту - відповідач) , в якому просить:

· визнати постанову державного виконавця Байрамова Т.Р. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 25 614,50 грн. - незаконною;

· скасувати постанову державного виконавця Байрамова Т.Р. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 25 614,50 грн.;

У судове засідання 29.05.2014 р. прибули представник позивача та представник відповідача.

Позивач позовні вимоги вмотивовує тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження ними виконано в строк, визначений державним виконавцем, а тому підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору у державного виконавця відсутні.

Відповідач вважає свої дії правомірними, оскільки позивачем пропущено строк для добровільного виконання, визначений в постанові про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що 23.01.2013 р. Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист по справі № 403/11070/12 про стягнення з боржника ПАТ « УКС « Княжа Вієнна Іншуранс» на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 25 6145,05 грн.

На підставі заяви стягувача ОСОБА_4 державним виконавцем органу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві постановою від 19.02.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №36623360 та встановлено термін для добровільного виконання - семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

03.04.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 25 614,50 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), - суд аналізує тільки доречні і важливі аргументи особи.

Згідно положень вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, Суд оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.

Частинами другою та п'ятою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

При цьому, згідно вимог частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме з наданих відповідачем копій матеріалів виконавчого провадження ВП №36623360, постанову про відкриття виконавчого провадження позивачем (боржником у виконавчому провадженні) отримано 05.03.2013 р.

Відповідно до платіжного доручення від 12.03.2013 №ЗР010714 позивачем перераховано на рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 256145,05 грн. з призначенням платежу страхове відшкодування згідно виконавчого ВП №36623360.

Крім того, матеріали виконавчого провадження містять розпорядження, затверджено начальником ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 03.04.2013 р., відповідно до якого грошові кошти в сумі 256145,05 надійшли 12.03.2013 р. від ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на депозитний рахунок відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві по примусовому виконанню виконавчого документа №403/11070/12, виданого 23.01.2013 р. Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем в добровільному порядку виконано виконавчий лист №403/11070/12 у встановлений семиденний строк.

Твердження відповідача щодо порушення строку на добровільне виконання є помилковими, оскільки в постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем встановлено семиденний строк для добровільного виконання, який закінчується 12.03.2013 р. з урахуванням дати отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження 05.03.2013 р., а не до семи днів, як зазначає відповідач.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для винесення 03.04.2013 р. постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у державного виконавця відсутні, відтак постанова не відповідає вимогам закону, а тому є протиправною і підлягає скасуванню.

Частиною 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.04.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 25 614,50 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Л.О. Маруліна