Постанова № 39701375, 27.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2014 р. Справа № 804/7450/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника відповідача Кузнєцова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Комплектелектро» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Комплектелектро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії податкового органу по коригуванню на підставі акту перевірки показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені приватним підприємством «Комплектелектро» у податкових деклараціях, є протиправними, оскільки самостійна зміна відповідачем таких відомостей спричиняє реальні зміни майнового стану та порушує права та інтереси позивача.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що при проведенні перевірки приватного підприємства «Комплектелектро» відповідачем було встановлено ряд порушень податкового законодавства, у зв'язку з чим податковий орган правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України відобразив результати перевірки в АІС «Податковий блок».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Комплектелектро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Радуга Таврії» (РНОКПП 37239372) в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року та дотримання вимог податкового законодавства при подальшій реалізації товарів (робіт, послуг) у періодах їх фактичного здійснення.

За результатами перевірки складено акт від 02.04.2014 року №1064/153/30484862, висновками якого встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Комплектелектро» у жовтні та листопаді 2013 року по ланцюгу постачання: ТОВ «Радуга Таврії» - ПП «Комплектелектро» - контрагент-покупець: ПП «Вольтер М».

На виконання Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року про витребування документів Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надано відомості, якими підтверджено внесення змін показників зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість приватного підприємства «Комплектелектро» в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту від 02.04.2014 року №1064/153/30484862. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив про здійснення коригування податковим органом показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно абзацу першого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772, зазначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на викладене акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень.

Як вбачається зі змісту акту від 02.04.2014 року №1064/153/30484862, перевіркою встановлено певні порушення податкового та іншого законодавства, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо складання акту від 02.04.2014 року №1064/153/30484862 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Комплектелектро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Радуга Таврії» (РНОКПП 37239372) в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року та дотримання вимог податкового законодавства при подальшій реалізації товарів (робіт, послуг) у періодах їх фактичного здійснення».

За приписами статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України від 24 грудня 2012 року №1197 введено експлуатацію інформаційну систему АІС «Податковий блок».

Наказом Державної податкової служби України №948 від 31.10.2012 року затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (надалі Методичні рекомендації №948 від 31.10.2012 року).

Згідно пункту 1.6.3. Методичних рекомендацій №948 від 31.10.2012 року у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У відповідності до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В силу пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що при встановленні під час перевірки порушень платником податків податкового законодавства контролюючий орган повинен вирішити питання про прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Суд зауважує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами статті 56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями-рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до статей 54, 58 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що в даному випадку відповідач за наслідками перевірки податкових повідомлень-рішень не приймав, відповідні зміни до бази показників податкових зобов'язань та податкового кредиту внесені податковим органом самостійно без повідомлення позивача, тобто узгоджені не були.

З урахуванням того, що сам по собі акт перевірки не може бути підставою для внесення змін до податкової звітності, суд дійшов висновку, що податковим органом протиправно здійснено зміну показників податкового кредиту та податкових зобов'язань приватного підприємства «Комплектелектро» в електронній базі даних «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 02.04.2014 року №1064/153/30484862 за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року.

Оскільки такими діями відповідача для позивача створено негативні наслідки, то усунути їх можливо лише поновивши у згаданих системах даних показники, які приватне підприємство «Комплектелектро» самостійно задекларувало у податковій звітності за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині видалення акту перевірки від 02.04.2014 року №1064/153/30484862 з інформаційної системи ДПС з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 2.6 Методичних рекомендацій №948 від 31.10.2012 року працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

Таким чином, внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу, а тому суд відмовляє в задоволенні вищевказаної вимоги.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, суд правильно зазначає номер акту перевірки та дату її проведення, а саме акт перевірки від 02.04.2014 року №1064/153/30484862 за період з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Комплектелектро» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань приватного підприємства «Комплектелектро» в електронній базі даних «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки від 02.04.2014 року №1064/153/30484862 за період з 01.10.2013 року по 31.11.2013 року.

Зобов'язати Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності, що визначені приватним підприємством «Комплектелектро» в деклараціях та додатку №5 за період з 01.10.2013 року по 31.11.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Комплектелектро» судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 02 липня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко