Ухвала суду № 39700838, 04.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.07.14

№ 910/13105/14.

Суддя Цюкало Ю.В., розглянувши позовні матеріали Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування " до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 757,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н б/д Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення в порядку регресу заборгованості з відшкодуванням матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Подана Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» позовна заява про стягнення в порядку регресу заборгованості з відшкодуванням матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач в якості доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача надав лише копію опису вкладення у цінний лист та копію списку поштових відправлень. Втім, будь-яких інших доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача не надано.

Проте, як вже зазначалось, належним доказом відправлення є оригінал опису вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) відповідно до чинного законодавства України.

Оригінал фіскального чеку, який підтверджує надання поштових послуг, в позовних матеріалах відсутній.

Таким чином, позивач не надав суду належних доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, всупереч вимог норм чинного законодавства України.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, з огляду на що позовна заява з додатками підлягає поверненню без розгляду.

Окрім того суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України “Про судовий збір”, банківські реквізити для сплати судового збору до господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487.

Позивачем, в якості доказу сплати судового збору, надано платіжне доручення №99 981 від 03.04.2014.

Втім, у вказаному платіжному дорученні відсутній код платежу: 22030001, як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Проте, у наданому разом з позовною заявою платіжному дорученні про сплату судового збору від 03.04.2014 №99 981 відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка позивача, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена Інструкція.

Таким чином, квитанція про сплату судового збору від 03.04.2014 №99 981 не є належним доказом сплати судового збору відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що копії всіх документів, що додані до позовної заяви мають бути завірені належним чином відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації” (затверджена наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55), яким визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, документи додані до позовної заяви не завірені належним чином як того вимагає вищезазначена інструкція.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ч. 1, п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення в порядку регресу заборгованості з відшкодуванням матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП і додані до неї документи заявникові без розгляду.

Суддя Ю.В. Цюкало