Ухвала суду № 39700152, 07.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

07.07.14 Справа № 910/13200/14

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши

позовну заявуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" простягнення 533 590,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" про стягнення 533 590,00 грн.

Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що у прийнятті позову ФОП ОСОБА_1 необхідно відмовити з огляду на наступне.

Як вбачається з поданої заяви, позивач просить стягнути заборгованість із позичкових угод, а саме:

- за договором позики від 19.07.2002 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Трансмарі" та додаткової угоди до нього від 19.11.2003 р;

- договором позики від 09.08.2002 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Трансмарі" та додаткової угоди до нього від 19.11.2003 р.;

- договором позики від 04.10.2002 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Трансмарі" та додаткової угоди до нього від 19.11.2003 р.

При цьому вказані угоди позивач уклав як фізична особа - громадянин, а не суб'єкт господарської діяльності, від імені якої він подав позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ГПК України фізичні особи мають право звернутись до господарського суду у справах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

З матеріалів позовної заяви, вбачається, що спір не стосується корпоративних відносин, а спірні договори та додаткові угоди до них були підписані фізичною особою ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_3, які не є суб'єктами господарювання, а, отже відносини, що виникли за вказаними договорами не носять характер господарських.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Отже, суд враховує суб'єктний склад правовідносин, сторонами яких є і фізичні особи, і юридичні особи, та відсутність між ними господарських відносин, у зв'язку з чим приходить до висновку, що подана заява має бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

При цьому подані позивачем докази реєстрації його як суб'єкта господарювання не спростовують висновків суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у прийнятті заяви, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Приймаючи до уваги викладене, позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" про стягнення 533 590,00 грн. не підвідомча господарському суду, у зв'язку з чим у її прийнятті необхідно відмовити.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 1, 12, п. 1 ч. 1 ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарі" про стягнення 533 590,00 грн.

Повернути заяву з додатками Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя К.І. Головіна