Ухвала суду № 39698850, 19.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року м. Київ К/9991/21081/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської обласної митниці

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012

у справі № 2а-1252/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Допомога-1»

до Київської обласної митниці

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Допомога-1» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Допомога-1») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської обласної митниці (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2011 №2, від 02.03.2011 №7.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань правильного митного оформлення товару, за результатами якої складено акт від 23.12.2010 №К11/10/125000000/32395558.

Перевіркою було встановлено, що позивачем з 01.01.2008 по 04.11.2010 ввозилися на територію України прилади, що використовуються в медицині, а саме, сечоприймачі, митне оформлення яких здійснювалося на підставі вантажно-митних декларацій від 17.12.2008 №125000001/8/921063, від 09.04.2009 №125000001/9/109942. Даний товар було пропущено на митну територію України. За вказаним у вантажно-митних деклараціях кодом УКТЗЕД товару ставка ввізного мита складала 0%. При цьому митні платежі не сплачувалися.

В ході перевірки відповідач зробив висновок про невідповідність товару заявленому коду в порушення вимог Закону України «Про митний тариф України» №2371-ІІІ від 05.04.2001. Внаслідок допущеної методологічної помилки у поданих вантажно-митних деклараціях порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 щодо застосування пільг по сплаті податку на додану вартість та заниження податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на суму 175897,99 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення: від 18.01.2011 №2 на суму 219872,49 грн., від 02.03.2011 №7 на суму 175897,99 грн.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ст. 69 Митного кодексу України).

Отже, митний орган не позбавлений права, після завершення митного оформлення здійснювати митний контроль за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час здійснення митного оформлення та контролю за розмитненням вищевказаного товару у відповідача були відсутні будь-які зауваження щодо порушення відповідачем законодавства України, а також і щодо невірного визначення коду товару. Проставлянням відбитка печатки у відповідній графі вантажних митних декларацій, митниця підтвердила правильність та достовірність заповнених ВМД, що є завершальною стадією митного оформлення.

Крім того, судами зазначено, що до Переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1949 від 17.12.2003, зокрема, відноситься виріб сечоприймач (код УКТЗЕД 3924 90 90 00).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суддів попередніх інстанцій, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 18.01.2011 №2 на суму 219872,49 грн. та від 02.03.2011 №7 на суму 175897,99 грн., є протиправними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської обласної митниці відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)І.В. Приходько