ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" липня 2014 р. м. Київ К/800/26583/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2012
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013
у справі № 2270/6630/12
за позовом Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013, відмовлено у задоволенні позову про визнання про визнання дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та її посадових осіб по проведенню документальної виїзної перевірки протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2012 №0007982301/2420 та №0007992301/2421, від 01.08.2012 №0008242301/2672.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "А.В.П. Тріада" за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складений акт №4022/22-6/33590975 від 25.06.2012, у висновках якого зазначено про порушення: п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 42422,00 грн.; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 45022,00 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем 10.07.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення №0007982301/2420 та №0007992301/2421. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку до ДПС у Хмельницькій області, однак, скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Крім того, за результатами розгляду первинної скарги ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0008242301/2672 від 01.08.2012.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час здійснення господарських операцій між ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та ПП "А.В.П. Тріада", операції здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального характеру, оскільки з урахуванням специфіки господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, можливостей здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, реальність здійснення господарської операції позивачем не доведено. Крім того, позивачем не надано оформлених належним чином товарно-транспортних накладних, а також, жодних документів, що підтверджували б якість продукції та належну організацію її приймання.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем (покупець) та ПП "А.В.П. Тріада" (продавець) було укладено договір поставки товару №183-11 від 06.10.2011, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин, дизпаливо, оливи), бітум нафтовий дорожній, мазут, паливо пічне та котельне паливо.
Разом з тим, судами встановлено, що на підтвердження факту здійснення господарських операцій, на виконання умов вказаного договору, позивачем були надані належним чином засвідчені копії податкових накладних, а також, видаткові та товарно-транспортні накладні по цим поставкам.
Слід зазначити, що окремі неточності у заповненні товарно-транспортних накладних, не впливають на реальність господарських операцій з поставки позивачу товарів та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат.
За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Судове рішення № 39698842, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1270/6630/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: