Ухвала суду № 39698529, 26.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року м. Київ К/800/53835/13

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 826/10269/13-а за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг про визнання протиправними та скасування розпорядження –

в с т а н о в и л а :

ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг про визнання протиправними та скасування розпорядження від 30.05.2013 року № 1747 щодо усунення порушення вимог законодавства про фінансові послуги у термін до 30.06.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2013 року, залишеною без мін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку звітних даних ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», що надійшли у паперовій формі за вх. № 13/0177-ск від 11.03.2013 року, за результатами якої складено акт від 25.04.2013 року про правопорушення законодавства про фінансові послуги за № 366/13-10/13/3.

Перевіркою встановлено, що згідно звітних даних товариства за 2012 рік, а саме, розділу 4 «Показники діяльності з видів обов’язкового страхування» Додатку 4 звітних даних у рядку 010 «Валові надходження страхових платежів (премії внесків)» за видом страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за звичайними договорами) відображено 112 323 грн.. При цьому у рядку 074 «Резерв коливань збитковості» за видом страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за звичайними договорами) відображено 0,0 тис. грн. Таким чином, товариством не сформований страховий резерв коливань збитковості за зазначеним видом страхування.

Дані обставини послужили підставою відповідачу прийти до висновку про порушення позивачем ч. 3 ст. 31 Закону України «Про страхування» та п. 2.3 розділу 2 Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.2004 року № 3104, зареєстрованих в Мінюсті України 10.01.2005 року № 19/10299 у частині обов’язку страховиків, які мають право укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у обов’язковому порядку формувати та вести облік страхового резерву коливань збитковості за цим видом страхування.

На підставі встановленого порушення відповідачем 30.05.2013 року прийнято розпорядження №1747 про застосування до позивача заходу впливу та приписано усунути виявлене порушення вимог законодавства про фінансові послуги у термін до 30.06.2013 року, а також повідомити про виконання вимог даного розпорядження з наданням підтверджуючих документів у термін до 25.07.2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, якими підтверджується вчинення позивачем інкримінованих відповідачем правопорушень, у зв’язку з чим у Комісії були наявні всі правові підстави для прийняття спірного рішення.

Колегія суддів вважає вірними такі висновки, враховуючи наступне.

Повноваження Нацкомфінпослуг визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами, а також Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011року № 1070/2011.

За п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.

Виходячи з приписів п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про страхування», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг має право: видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).

У відповідності до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про страхування» страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку.

Аналогічні приписи містить п. 2.3 розділу 2 Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя.

Таким чином, чинним законодавством передбачено обов’язок страховиків формувати страховий резерв коливань збитковості, що позивачем зроблено не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вчинення позивачем порушення ч. 3 ст. 31 Закону України «Про страхування» є підставою для вимоги відповідача про усунення виявленого порушення, у зв’язку з чим спірне розпорядження №1747 від 30.05.2013р. прийняте у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про страхування», є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів дійшла думки, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 р. у справі № 826/10269/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 238, 239-1 КАС України.

Судді: