Ухвала суду № 39695695, 07.07.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5156/14-а

Номер провадження 2-а/404/445/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, до начальника управління з питань земельних відносин міськвиконкому м. Кіровограда ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому позовні вимоги викладені наступним чином:

- визнати ОСОБА_2 в умисному затриманні документів земле відводу, виготовлених ліцензійним підприємством КП "КЗКЦ" та підписаних членами постійно діючих комісій при міськвиконкомі 01.09.2010 року, на цілий рік, до передачі їх на сесію міської ради № 800, яка відбулася 14.08.2011 року;

- визнати ОСОБА_2 в службовій халатності, як компетентну особу, яка володіє всією інформацією по землевідводу, але який дав свою згоду першому заступнику голови міста ОСОБА_3, на нове місце виділення ділянки, а дане рішення виявилося помилковим, не узгодженим з головним архітектором міста та привело до затримки даного питання на два роки;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 2000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1, до начальника управління з питань земельних відносин міськвиконкому м. Кіровограда ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору або доказів про звільнення від його сплати; подання до суду позовної заяви та доказів з врахуванням мотивувальної частини ухвали суду.

Копію цієї ухвали було направлено на адресу позивача 23.06.2014 року за вихідним № 37645, яка отримана позивачем особисто 26.06.2014 року, що підтверджується підписом на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.06.2014 року позивачем надано заяву (вх. № 26274 від 04.07.2014 року) про усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що вимоги ухвали належним чином не виконані. Позивачем надано оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 73,08 грн., як за одну вимогу немайнового характеру, ставка якої передбачена Законом України «Про судовий збір». Враховуючи те, що на підставі частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, сплаті судовим збором підлягає кожна вимога. Проте позивачем при звернені до суду заявлено декілька вимог немайнового характеру, зокрема вимога про відшкодування моральної шкоди, які судовим збором не сплачені.

Також позивачем не виконані та залишені без реагування роз'яснення суду щодо заявлення позовних вимог у відповідності до частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за необхідне повторно запропонувати позивачу викласти позовні вимоги відповідно до частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, 4. Адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Зазначена норма кореспондується з пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами 4 і 5 статті 105 цього Кодексу. Позивач повинен формулювати вимоги саме так, як зазначено у статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України. У свою чергу, якщо вимоги сформульовані не у відповідності до ст. 105, то позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути залишена без руху.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що перелік вимог наведених в частині 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України є вичерпний.

В абзаці 2 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлена вимога про визнання ОСОБА_2 в службовій халатності, як компетентну особу, яка володіє всією інформацією по землевідводу, але який дав свою згоду першому заступнику голови міста ОСОБА_3, на нове місце виділення ділянки, а дане рішення виявилося помилковим, не узгодженим з головним архітектором міста та привело до затримки даного питання на два роки.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Слід зазначити, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Офіційне тлумачення положення пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України викладене в Рішенні Конституційного Суду №19-рп/2011 від 14.12.2011р., в якому вказано, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Положення Кримінального процесуального кодексу України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Таким чином, позовна вимога заявлена позивачем в абзаці 2 прохальної частини позовної заяви не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Окрім того позивачем заявлено вимогу про стягнунення з відповідача на користь ОСОБА_1 2000,00 грн. моральної шкоди.

В позовній заяві також не обґрунтовано та не конкретизовано в чому саме полягає заподіяння моральної шкоди позивачу. Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Зокрема, позивачем не обгрунтовано заподіяння йому моральної шкоди, не надано належних та допустимих доказів її заподіяння. Відсутнє обґрунтування розміру такої шкоди.

Також, відсутнє посилання на докази, які підтверджують кожну обставину зазначену у позові та які можуть бути використані судом.

Також слід зазначити, що згідно частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, на підставі викладеного, відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 21, 108, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, до Начальника управління з питань земельних відносин міськвиконкому м. Кіровограда ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, залишити без руху.

Запропонувати позивачу подати до суду до 23 липня 2014 року належним чином складений адміністративний позов з урахуванням обставин за яких позов був залишений без руху.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня постановлення ухвали, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Л. Д. Кулінка