Ухвала суду № 39694154, 09.07.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/10509/13-к

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 11-кп/778/662/14 Головуючий у 1-й інстанції Щаслива О.В.Категорія - ст. 286 ч. 1 КК УкраїниСуддя-доповідач в 2-й інстанції Мульченко В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

Головуючого Мульченка В.В.

суддів Імберової Г.П., Прямілової Н.С.

при секретарі Торбач Ю.О.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080010000602 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2014 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого менеджером в товаристві з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційному підприємстві «Азот», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; такого, що не має судимостей,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Кметь А.Г.

потерпілий ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_2

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2014 року відносно ОСОБА_3 змінити в частині задоволення цивільного позову, відмовивши в стягненні сум на користь потерпілого ОСОБА_4 з обвинуваченого ОСОБА_3

В запереченнях на апеляційну скаргу, потерпілий ОСОБА_4 просить вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2014 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

В запереченнях цивільний відповідач: Запорізьке обласне управління ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» просить вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2014 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, посилаючись на те, що обвинувачений не виконав умови страхової угоди та не повідомив компанію в обумовлений строк про настання страхового випадку.

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено:

- за ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід до набуття вироком законної сили залишено у вигляді особистого зобов'язання.

Цивільний позов до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задоволений.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_4, у відшкодування майнової шкоди 19 235,18 грн. (2 905,73 грн. витрат з лікування, 16 329,45 грн. шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу).

Цивільний позов до ОСОБА_3 задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 256,97 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; потерпілий ОСОБА_4 та прокурор заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили вирок районного суду залишити без змін.

Вислухавши доповідача, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку, 12 жовтня 2013 року, близько 17 години 15 хвилин, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «БМВ 520», р/н НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вулиці Садівництва в напрямку автодороги «Харків-Сімферополь» в м. Запоріжжі, в той час як потерпілий ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ВАЗ 2110», р/н НОМЕР_2, здійснював рух по проїзній частині автодороги «Харків-Сімферополь» в м. Запоріжжі.

На перехресті нерівнозначних доріг, з яких автодорога «Харків-Сімферополь» є головною по відношенню до проїзної частини вулиці Садівництва, ОСОБА_3 всупереч вимог п. 16.11 «Правил дорожнього руху України», згідно із яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, і вимог дорожнього знаку « 2.1» розділу 33 «Правил дорожнього руху України» дорогу транспортному засобу під керуванням ОСОБА_4, який наближався до перехрестя по головній дорозі, не надав, а почав виконувати маневр перетину перехрестя, внаслідок чого скоїв зіткнення лівою боковою частиною свого автомобіля з передньою частиною автомобіля під керуванням потерпілого.

В результаті описаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий зазнав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 4,5 п'ясткових кісток правої кісті зі зміщенням кісткових фрагментів, які є тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості, не небезпечні для життя, але такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, строком більш ніж 21 день. Крім зазначених тілесних ушкоджень потерпілий внаслідок описаних подій зазнав легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в області шиї, саден в області чола і правого колінного суглоба, забою і саден м'яких тканин голови.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, установлених судом і викладених у вироку, а також кваліфікація злочину за ч. 1 ст. 286 КК України є правильною і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Вирішуючи долю цивільного позову суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_4, у відшкодування майнової шкоди 19 235,18 грн. (2 905,73 грн. витрат з лікування, 16 329,45 грн. шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу), та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 256,97 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляції про те, що суми, стягнуті з ОСОБА_3 мали бути стягнені зі страхової компанії є не переконливими тому, що апелянтом не враховано, що станом на 10.10.2013 року діяла редакція Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з змінами, внесеними Законом № 5090-VІ (5090-17) від 05.07.2012 року.

Відповідно вказаної редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому розраховується не згідно ст.22, а відповідно до ст.26-1, яка передбачає:

Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Так як виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_4 склала 2905,73 грн., відповідно максимальний розмір відшкодування моральної шкоди, що може відшкодовуватись страховиком, становить 145 грн., а не 5000 грн., як вказано у скарзі.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: 33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається з матеріалів провадження, вказаного обов'язку водій не виконав, з повідомленням про настання події до ПрАТ «УПСК» не зверталися, пояснень і документів з поясненням причини не надавав, що позбавляє стягнути зазначені суми із страхової компанії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2014 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

В.В. МульченкоГ.П. ІмбероваН.С. Прямілова