Постанова № 39693336, 03.07.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 липня 2014 р. № 820/11283/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - відповідач, Комінтернівський ВДВС) в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:

- ухвалити рішення, згідно з яким, звільнити з-під арешту та заборони відчуження нерухомого майна, які було накладено Комінтернівським ВДВС згідно із постановою про накладення арешту від 17.09.2012 р., винесеної в рамках виконавчого провадження № 31385500, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1);

- арешт нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження № 13185306 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстрованого 31.10.2012 р. - припинити;

- виконання рішення суду покласти на Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено наступне.

ОСОБА_1 є кредитором ОСОБА_2 за кредитним договором №009Ф-ІК4 від 14.11.2007 р. та іпотекодержателем квартири, згідно із договором іпотеки № 009Ф-ІК4/2І від 14.11.2007 р.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Кредитним договором №№009Ф-ІК4 від 14.11.2007, а саме наявності заборгованості, яка на час укладення Договору про відступлення права вимоги № 24/ФК-14 від 08.05.2014 року складає 480 606, 87 грн. ОСОБА_1 має намір здійснити ряд передбачених чинним законодавством України заходів щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Проте, наявність накладеного арешту та заборони на відчуження предмета застави, унеможливлює дані дії, чим порушує законне право його, як іпотеко держателя, на переважне, перед іншими кредиторами, право задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави, у зв'язку з чим, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду надав заяву, в якій проти позовних вимог не заперечував, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду та просив слухати справу без його участі.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (надалі-Банк) та фізичною особою ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2) було укладено Кредитний договір № 009Ф-ІК4 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов пункту 1.1 Кредитного договору, Банк надає Відповідачу кредит у сумі 39960, 00 доларів США, зі сплатою (ОСОБА_2) 12,5 відсотків річних, строком з 14 листопада 2007 р. по 21 вересня 2027 р. включно, а Відповідач повертає кредит і сплачує за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором перед ОСОБА_2 виконав, надавши ОСОБА_2 кредит в сумі 39960 ,00 доларів США, що підтверджується заявою про видачу готівки № ТК.9147.1. від 14.11.2007 року.

14 листопада 2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, було укладено Іпотечний договір № 009Ф-ІК4/2І (надалі - Договір іпотеки) між Банком та ОСОБА_2

Згідно п. 1.3. Іпотечного договору предметом іпотеки є належна ОСОБА_2 на праві приватної власності квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Предмет іпотеки).

Право власності ОСОБА_2 на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі продажу квартири посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 14.11.2007 року, за реєстром № 3602, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 27.09.2007 року, номер витягу 4952286, номер правочину 2490399, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 16717308 від 20.11.2007 року,- виданим КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Згідно п. 1.4 договору предмет іпотеки сторони оцінили в 201800, 00 грн. 00 коп., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 39 960 доларів США 40 центів.

24 грудня 2012 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 241212ів (далі - Договір). Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 009Ф-ІК4 від 14.11.2007, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2. Відповідно до умов Договору ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло прав кредитора до ОСОБА_2.

17 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений Договір про відступлення права вимоги. Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 009Ф-ІК4 від 14.11.2007, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора до ОСОБА_2.

08 травня 2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ОСОБА_1 був укладений договір про відступлення права вимоги № 24/ФК-14. Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 009Ф-ІК4 від 14.11.2007 р., що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2. Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 набув прав кредитора до ОСОБА_2.

Таким чином, ОСОБА_1 є кредитором ОСОБА_2 за кредитним договором №009Ф-ІК4 від 14.11.2007 р. та іпотекодержателем вищезазначеної квартири, згідно із договором іпотеки № 009Ф-ІК4/2І від 14.11.2007 р., що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 21472450 від 12.05.2014 р., копією акта виконання умов № 24/ФК-14 відступлення права вимоги за Кредитним договором № 009Ф-ІК4 від 14.11.2007 року (прийому-передачі документів).

06.06.2014 року ОСОБА_1 отримав Інформаційну довідку з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 59610747 від 06.06.2014 року.

Відповідно до реєстраційного номеру обтяження № 13185306 зазначеної довідки, зареєстровано 31.10.2012 року публічне обтяження № 13185306 (на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2 ) на підставі постанови про накладення арешту від 17.09.2012 року, винесеної державним виконавцем Комінтернівського ВДВС Бублій А.В. по виконавчому провадженню № 31385500.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження Комінтернівського ВДВС, постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 17.09.2012 року по виконавчому провадженню № 31385500, була прийнята державним виконавцем Комінтернівського ВДВС Бублій А.В. за заявою ОСОБА_5 при виконанні виконавчого листа № 2-2951, виданого 20.02.2012 року Комінтернівським районним судом м. Харкова.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003, № 898-IV, із змінами та доповненнями, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ч. 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Статтями 38 та 39 Закону України «Про Іпотеку» передбачено порядок реалізації права Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, в тому числі і на підставі рішення суду.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав.

Згідно з п. 5 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані «похідні повноваження».

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Крім того, як встановлено судом при судовому розгляді справи накладення арешту на майно іпотекодержателя було накладено у виконавчому провадженні в якому позивач не стороною та без повідомлення про накладення арешту, а тому такий арешт має бути знятим, через що зазначена вимога є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про припинення арешту нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження № 13185306 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстрованого 31.10.2012 р. суд відзначає, що ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає лише задоволення позовних вимог щодо зняття арешту, а відтак припинення арешту у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна має здійснюватися відповідними органами на підставі судового рішення про зняття арешту з нерухомого майна після набрання ним законної сили. Відмов в припиненні арешту в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивач не отримував, а тому відсутнє порушене право позивача в цій частині, відтак в задоволенні цієї позовної вимоги має бути відмовлено.

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України - у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно зобов'язання відповідача зняти арешт та заборону на відчуження через його незаконність, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню, а в частині припиненні арешту в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна через необґрунтованість має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (61002, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, 10 поверх) зняти арешт та заборону на відчуження з квартири АДРЕСА_1, накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 31385500 від 17.09.2012 року Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ.

Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.