ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2082/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко І. В.,
представника позивача - Фищук В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
28 травня 2014 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме в 2013 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 робоче місце, що мало наслідком накладення адміністративно-господарських санкцій в сумі 18 900 грн. та пені у зв'язку з порушенням терміну слати адміністративно-господарських санкцій у сумі 204 грн. 12 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений, у письмових заперечення зазначив, що ТОВ "Вест-Експрес" в повному обсязі виконало всі зобов'язання та вжило усіх необхідних заходів щодо працевлаштування інвалідів. Також, позивач вважає, що виконання ним обов'язку з працевлаштування одного інваліда пов'язане з результатами його діяльності в 2013 році і має бути реалізоване протягом 2014 року. Розуміючи закон саме так, ТОВ "Вест-Експрес" виконало свій обов'язок і працевлаштувало третього інваліда в другому кварталі 2014 року.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/224/92) /а. с. 3/, поданим відповідачем 27 лютого 2014 року Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2013 рік становила 68 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 1285,2 тисяч грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 18 900 грн. При цьому, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 2,72 особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Згідно із розрахунком, наданим позивачем, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів становить 3 особи.
Як вбачається із звіту ТОВ "Вест-Експрес" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік (форма № 10-ПІ), відповідачем інвалідів працевлаштовано усього 2 особи, а тому визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 18 900 грн.
Згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, фізичні особи, які використовують найману працю, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Разом з тим, статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до листа Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості № 2626 від 19 травня 2014 року відповідач протягом 2013 року звіти за формою З-ПН "Звіт про наявність вакансій" для працевлаштування інвалідів до Кременчуцького МРЦЗ не надавав /а. с. 17/.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не вжив заходів щодо працевлаштування інвалідів.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Згідно пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за N 117/13384, затверджено форму звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та зазначено, що графа "Кількість працівників та фонд оплати праці" містить обов'язковий рядок "Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.)".
Також вказаним наказом затверджено Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", відповідно до пункту 2.1 якої звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
У рядку 06 відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу (пункт 3.7 Інструкції).
Відповідно до абзацу 10 стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Так, згідно положень статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку та контролю за їх використанням, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів встановлюється законом.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. N 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за N 552/13819, встановлено механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
З викладеного суд робить висновок, що чинним законодавством передбачено лише такі процедури сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів, передбаченого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: самостійний розрахунок та сплата таких санкцій підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами в строк до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також стягнення таких санкцій Фондом соціального захисту інвалідів, шляхом звернення до суду. Також суд зауважує, що норматив щодо працевлаштування інвалідів має бути виконано підприємством безпосередньо у звітному періоді.
При цьому, документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця (пункт 3.3 Порядку нарахування пені та її сплати).
Відповідач наполягав на тому, що норми статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" слід тлумачити так, що виконання роботодавцем обов'язку щодо працевлаштування одного інваліда має бути пов'язано з результатами господарської діяльності в звітному періоді (2013 рік) і має бути реалізоване протягом 2014 року. Розуміючи закон саме так, ТОВ "Вест-Експрес", на думку відповідача, виконало свій обов'язок і працевлаштувало третього інваліда в другому кварталі 2014 року.
Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік /а. с. 3/, поданим відповідачем 27 лютого 2014 року Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, та не заперечується відповідачем у письмових запереченнях /а.с. 13/, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2013 рік становила 68 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким, відповідно до чинного законодавства, встановлена інвалідність - 2 особи, фонд оплати праці штатних працівників - 1285,2 тисяч грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 18 900 грн., кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 2,72 особа.
Суд зауважує, що заповнення звіту про зайнятість та працевлаштування здійснюється за правилами, визначеними Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного Комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722, в якій, серед іншого, передбачено здійснення округлення результатів обчислень за правилом парної цифри у формах державних статистичних спостережень з праці. Так, округлюються цифри поступово справа наліво: якщо остання значуща цифра менше або дорівнює "4", вона відкидається, якщо - більше або дорівнює "6", найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю.
В даному випадку, відповідачем в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік не було здійснено округлення в графі "кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях", яка, відповідно до правил Інструкції має дорівнювати - 3.
Отже, відповідач повинен був самостійно нарахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 18 900 грн. за одну особу - інваліда, який повинен працювати.
У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій до встановленої законом дати, позивачем нараховано пеню у розмірі 204 грн.12 коп., яка відповідачем сплачена не була.
Оскільки, вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ці суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню та стягненню з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 18 900 грн. та пені у розмірі 204 грн.12 коп.
Згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" (ідентифікаційний код 23815414, місцезнаходження: вул. Сковороди, 56-б, с. Рокитне, Кременчуцький район, Полтавська область, 39700) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, одержувач: УДКСУ в Кременчуцькому районі, код ЄДРПОУ УДКСУ 37965887, МФО 831019, р/р 31216230700219 в ГУДКСУ Полтавської області) адміністративно-господарські санкції у розмірі 18 900 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот) гривень та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 204 (двісті чотири) гривні 12 (дванадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 08 липня 2014 року.
Суддя Р.І. Молодецький
Судове рішення № 39693256, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 03.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/2082/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: