Постанова № 39692236, 04.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2014 року справа № 813/1197/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Осадця А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Караван-Україна»

до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними та скасування рішень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому з врахуванням зменшення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000031720 від 16.01.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «Караван-Україна» по податку з доходів фізичних осіб на 12321,30 грн. та визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000041720 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.01.2014 року в частині донарахування суми 27794,53 грн.

Позов мотивується тим, що позивачем не було порушено п.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ у зв'язку з тим, що ним використовувалась праця не фізичних осіб, а фізичних осіб - підприємців, тому не нараховувався єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка та 2,6 відсотка; документальна виїзна позапланова перевірка ТзОВ «Караван-Україна» була проведена без дотримання норм чинного законодавства, без об'єктивного дослідження обставин, що призвело до неправильного встановлення порушень, які позивачем не вчинялися.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у запереченні на позов посилається на обставини, встановлені під час позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Караван-Україна» з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оподаткування за період з 29.11.2012 р. по 30.09.2013 р., зазначає, що позивачем здійснено виплати фізичним особам за надання диспетчерських послуг, надання послуг з перевезень та продажу офісних меблів на загальну суму 54964 грн., однак, податок з доходів фізичних осіб в розмірі 8244,60 грн. не утриманий і не перерахований до бюджету. Також ТзОВ «Караван-Україна» не нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 20501,58 грн.; перевіркою своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено, що станом на 30.09.2013 р. підприємство не перерахувало податку до бюджету у розмірі 1556,11 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченні на позов, просив у задоволенні позову відмовити. В судове засідання 04.07.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

За результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Караван-Україна» з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оподаткування за період з 29.11.2012 р. по 30.09.2013 р. складено акт від 24.12.2013 р. № 568/22-10/38501649.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Караван-Україна» п.«б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в частині неповідомлення в повному обсязі державну податкову інспекцію про суми нарахованого (виплаченого) доходу на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку за відповідними ознаками доходу, а саме: у розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку; пп.164.2.2 п.164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167, пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 8244,60 грн.; п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 168, п.171.1 ст. 171, п.п. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1556,11 грн.; порушення п.1 ст. 4, ст. 7, аб.4 ч.5, ч.8 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 20501,58 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено рішення № 0000041720 від 16.01.2014 р., яким зобов'язано ТзОВ «Караван-Україна» перерахувати 30752,37 грн., з яких 20501,58 грн. донарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, 10250,79 грн. штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення від 16.01.2014 р. № 0000031720, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17556,24 грн., з яких 9800,71 грн. основний платіж, 7755,53 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пп. 164.2.2. п.164.2. ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно до пп.168.1.1. ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.177.8. ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пункт 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI передбачає, що платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст.7 зазначеного закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Перевіркою позивача встановлено, що ТзОВ «Караван-Україна» здійснено виплати фізичним особам за надання диспетчерських послуг, надання послуг з перевезень та продажу офісних меблів на загальну суму 54964 грн., не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 8244,60 грн. та не нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 20501,58 грн.

Позивач посилається на те, що виплати на суму 47754 грн. здійснювались фізичним особам - підприємцям, решта - 7210 грн. виплачені фізичним особам. До справи долучено докази на підтвердження доводів позивача (дані ЄДР - а.с.101-170).

Представником позивача проведено розрахунок визнаних сум (письмове пояснення вих. № 37 від 02.07.2014 р.), який уточнено з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи. Зокрема, позивачем не оскаржуються виявлені під час перевірки своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб порушення щодо не перерахування податку до бюджету у розмірі 1556,11 грн., застосування штрафу у сумі 510 грн.

ТзОВ «Караван-України» у письмовому поясненні зазначає, що сума, що підлягає до стягнення ПДФО (у тому числі пеня 118 грн.) - 5234,94 грн., сума, що підлягає до стягнення ЄСВ (у тому числі пеня 402 грн.) - 2958,26 грн., тому позивачем зменшено розмір позовних вимог у заяві № 36 від 02.07.2014 р.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведені норми законодавства та обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000031720 від 16.01.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «Караван-Україна» по податку з доходів фізичних осіб на 12321,30 грн. та рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000041720 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.01.2014 року в частині донарахування суми 27794,53 грн. слід визнати протиправними та скасувати. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Караван-Україна» 182,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000031720 від 16.01.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «Караван-Україна» по податку з доходів фізичних осіб на 12321,30 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000041720 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.01.2014 року в частині донарахування суми 27794,53 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Караван-Україна» 182,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.07.2014 року.