Постанова № 39692184, 23.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року об 11 год. 43 хвСправа № 808/3274/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г.,

за участю представників:

від позивача - Л.Є. Дєєвої, А.О. Барського,

від відповідача - О.В. Шахрая,

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (далі - позивач або ПАТ «ВІТ») до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.05.2014 №0001802212 та від 13.05.2014 №0001812212.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що отримані позивачем від ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» послуги підтверджуються належним чином оформленими розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку і відносяться до господарської діяльності підприємства. Вказані документи надано в ході перевірки відповідачу. На підтвердження реальності операцій контролюючому органу надавались агентські договори, агентські звіти, додаткові угоди, акти здачі-прийняття робіт та податкових накладних. Крім того, позивач зазначає, що за наслідками проведення фінансово-господарських операцій має місце податкове зобов'язання по сплаті в бюджет з операцій реалізації трансформаторів на загальну суму 2 862 333,33 грн. при отриманні від ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» податкового кредиту в сумі 102 500,00 грн. Позивач зазначає, що на момент перевірки всі податкові накладні були в наявності, суми податкового кредиту, відповідно задекларованого в реєстрах, відповідають показникам декларації. При цьому, всі податкові накладні, надані до перевірки, мають всі необхідні реквізити.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив наступне. При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що ПАТ «ВІТ» у серпні 2013 року сформовано податковий кредит у сумі 102 500,00 грн. від ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ», який перебуває на обліку ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Фактично, у ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Також, відповідачем з'ясовано, що керівник підприємства ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» є посадовою особою ще у 10 підприємствах, які перебувають на різних стадіях, зокрема, деякі з них припинені або закриті, а інші перебувають у процесі припинення, про що свідчать дані по ідентифікаційному номеру фізичної особи ОСОБА_4 Крім того, працівниками податкового органу в ході перевірки був досліджений штатний розклад ПАТ «ВІТ» та встановлено, що ПАТ «ВІТ» має в штаті відділ збуту, досвідчені фахівці отримують заробітну плату за безпосереднє виконання професійних обов'язків, в тому числі за пошук клієнтів і просування товару на ринки збуту. Отже, стан фінансово-господарської діяльності підприємства, досліджений під час документальної позапланової виїзної перевірки, дозволяє зробити висновок про відсутність спрямованості отриманих послуг для використання у власній господарській діяльності та отримання користі - доходу.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 23 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ серія АА № 658845 Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» 09.02.1995 зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридичну особу за адресою: 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, б. 11, ідентифікаційний код 00216757.

На підставі направлення від 26.03.2014 № 224, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області головного управління Міндоходів, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI та відповідно до Наказу від 24.03.2014 № 236 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» з питання дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських операціях з ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та винесено Акт від 14.04.2014 № 303/08-28-22-12/00216757 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків перевірки встановлено, що позивачем порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, внаслідок чого відбулось заниження податку на прибуток на загальну суму 97 375,00 грн. за 2013 рік; п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, внаслідок чого відбулось заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 102 500,00 грн., у тому числі за періоди: серпень 2013 року - на суму 66 128,00 грн., вересень 2013 року - на суму 36 372,00 грн., і завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 36 372,00 грн. за серпень 2013 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.05.2014 №0001812212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток 121 718,75 грн.: за основним платежем 97 375,00 грн. та за штрафними санкціями 24 343,75 грн. (а. с. 11) та від 13.05.2014 №0001802212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість 128 125,00 грн.: за основним платежем 102 500,00 грн. та за штрафними санкціями 25 625,00 грн. (а. с. 12).

Судом встановлено, що між ПАТ «ВІТ» і ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» укладено Агентський договір від 15.01.2013 № 1/15 (далі - Договір), за умовами якого агент здійснює комерційне посередництво (агентську діяльність), яке полягає в наданні послуг при здійсненні господарської діяльності Замовника шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок Замовника.

02.04.2013 між позивачем і ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» укладена додаткова угода № 1 до Агентського договору від 15.01.2013 № 1/15, відповідно до якої агент сприяє укладенню договору на поставку двох трансформаторів ТДТН-40000/150-У1, а замовник зобов'язується виплатити Агенту винагороду в розмірі 615 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 102 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов Агентського договору між ПАТ «ВІТ» і ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» були укладені агентські доручення: від 18.01.2013 № 59-3-4/23; від 20.02.2013 № 59-3-4/24; від 19.03.2013 № 59-3-4/25 (а.с. 40-42). На виконання агентських доручень ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» замовнику були надані агентські звіти: від 18.02.2013, від 18.03.2014, від 01.04.2013 та підписаний сторонами акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 29.08.2013 № РН-000012 (а.с. 43).

На підтвердження виконання умов договору і додаткової угоди ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» виписано позивачу податкову накладну №202 від 04.09.2013, яка належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно витягу №20135627 (а.с.34). Водночас матеріали справи не містять доказів наявності розбіжностей за наслідками співставлення ПДВ по контрагентам за серпень 2013 року.

Оплата за отримані послуги проведена в безготівковій формі, що підтверджується витягами з банківських рахунків позивача (а.с. 53-54).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас згідно пп. 138.10.3 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність у позивача необхідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, що дає підстави для включення витрат до складу валових витрат за відповідний період.

За приписами п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу на те, що в запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за періоди: з 01.02.2012 по 29.02.2012, з 01.06.2012 по 31.10.2013, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажі товарів (послуг) і нереальність господарських взаємовідносин між ПАТ «ВІТ» та ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ».

При цьому ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» має свідоцтво про реєстрацію як платника податку № 200054847 (а.с. 55)

Окрім того, слід зазначити, що за наслідками виконання договору між ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» та позивачем, останнім реалізовано товар ТОВ «Будівельна компанія «ВІРА», а саме: трансформатори силові трехфазні ТДТН-4000/150-У1, що підтверджується податковими накладними: від 19.04.2013 № 40; від 10.06.2013 № 15; від 07.08.2013 № 14; від 28.08.2013 № 45; від 13.09.2013 № 17; від 20.09.2013 № 30 (а.с. 47-52) та накладними: від 09.09.2013 № 55; від 23.09.2013 № 59 (а.с. 56, 57).

Щодо посилання представника відповідача на те, що в штаті позивача передбачений відділ збуту, досвідчені фахівці якого отримують заробітну плату за пошук клієнтів та просування товару на ринку збуту, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження вказаних тверджень відповідачем не надано. Натомість, в матеріалах справи міститься схема організаційної структури ПАТ «ВІТ», яка свідчить про відсутність структурного підрозділу, про який зазначає відповідач та відповідних працівників позивача.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Довідки АА №658845 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій видами діяльності позивача за КВЕД є: 72.19 - дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 27.11 - виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; 62.01 - комп'ютерне програмування; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 - технічні випробування та дослідження; 33.14 - ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування. В судовому засіданні представник позивача надав пояснення про те, що ПАТ «ВІТ» є інститутом, а не заводом, та здійснює конструювання, трансформаторів та реакторного обладнання за попереднім замовленням, а відтак не спеціалізується на просуванні готового товару на ринку збуту. В свою чергу трансформатори, що були реалізовані ТОВ «БК «ВІРА» за допомогою контрагента позивача є дослідними та сконструйовані як зразки продукції. Необхідність продажу вказаних трансформаторів виникла у зв'язку з важким матеріальним становищем підприємства позивача. При цьому матеріали справи свідчать про отримання доходу позивачем від реалізації трансформаторів.

За наведених норм та обставин справи суд приходить до висновку про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ВІТ» і ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» в період з 01.02.2012 по 29.02.2012, з 01.06.2012 по 31.10.2013, наявність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) і доведеність факту надання послуг ТОВ «АВД-ТЕХНОЛОГІЯ» на загальну суму 615 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 102 500,00 грн.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0001812212 від 13.05.2014 та №0001802212 від 13.05.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова