Рішення № 39691681, 07.07.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

638/21201/13-ц

2/643/2389/14

07.07.2014 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді - Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-SME702/197/2007OT1 від 19.12.2007 року в розмірі 9504459 грн. 60 коп., та судового збору в розмірі 3441 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовної заяви представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Кудряшова І.А. вказала, що 19.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СМ-SME702/197/2007OT1.

Згідно з кредитним договором банк надав відповідачу кредит в сумі 240700 доларів США, з датою остаточного повернення кредиту 19.12.2022 року.

Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, й станом на 25 листопада 2013 року загальна заборгованість відповідача перед банком становить 9504459 грн. 60 коп., яка складається з наступних складових: заборгованості по тілу кредиту - 1557814,27 грн.; заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам 486155,60 грн.; пеня за несвоєчасність повернення кредиту 7460490,19 грн.

12.11.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» продало ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає у себе кредитні договори, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло такий Кредитний портфель.

Таким чином, до позивача перейшли усі права Банку щодо права вимоги до відповідача з виконання зобов'язання за договором, а отже, саме на користь позивача має бути стягнена заборгованість, що існує у відповідача на момент звернення до суду з позовом.

Представник позивача Жила П.С., який діє на підставі довіреності від 15.04.2014 року, в судове засідання не з'явився, подала до суду заяву, в якій просив справу розглянути за відсутністю представника позивача та у разі неприбуття в судове засідання відповідача - ухвалити заочне рішення.

Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, заперечень проти позову не подавав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку.

У відповідністю з ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача ОСОБА_1, повідомленого належним чином, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

19.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №СМ-SME702/197/2007OT1. /а.с. 13-19/

30 червня 2009 року державним реєстратором Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації було проведено реєстрацію змін до установчих документів позивача, відповідно до яких була змінена назва Банку з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов п. 3.3. якого ПАТ «ОТП Банк» продає (переуступає) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає у себе кредитні договори, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь ПАТ «ОТП Банк» винагороду (а.с. 5-11).

Отже, до позивача перейшли усі права Банку щодо права вимоги до відповідача з виконання зобов'язання за договором, а отже, саме на користь позивача має бути стягнена заборгованість, що існує у відповідача ОСОБА_1 на момент звернення до суду з зазначеним позовом.

Банком був виконаний обов'язок щодо надання грошових коштів у позику, умови щодо якого були визначені договором.

Проте, відповідач умови договору не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, що станом на 25.11.2013 року становить 9504459,60 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту - 1557814,27 грн.; заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам 486155,60 грн.; пені за несвоєчасність повернення кредиту 7460490,19 грн.

Враховуючи допущені відповідачем порушення, позивач відповідно до умов кредитного договору пред'явив відповідачу вимогу про виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі - повне повернення кредиту, сплату нарахованих за користування кредитом відсотків, сплату пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань.

Проте відповідач умови договору не виконав, зокрема не виконується графік платежів, порушується порядок та строки сплати відсотків, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором.

Відповідач жодної відповіді на вимогу не надав, заборгованість, що утворилася за договором до цього часу не сплатив.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного Кодексу якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору. Так, відповідач допустив істотні порушення умов договорів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням визнається правовідношення, на підставі якого одна сторона (боржник - Відповідач) зобов'язується здійснити на користь другої сторони (кредитора - Позивача) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, виплатити грошові кошти та ін.) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, відповідно до ст. 11 ЦК України.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи позивачем при пред'явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 3441,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №СМ-SME702/197/2007OT1 від 19.12.2007 року у розмірі 9504459 (дев'ять мільйонів п'ятсот чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя А.М. Задорожна