ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
УХВАЛА
іменем України
"09" липня 2014 р. Справа № 817/364/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Франовської К.С.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" березня 2014 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування постанови ,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2014 року ВАТ " Рівненський завод тракторних агрегатів " звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І. О. по винесенню постанови про арешт коштів від 17.01.2014 та скасувати вказану постанову.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання протиправними та скасування спірної постанови, оскільки державний виконавець при винесенні вказаного акту керувався Законом України "Про виконавче провадження" та діяв відповідно до покладених на нього прав та обов'язків під час виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.
У відповідності з ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, крім іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (ст.11 вищезазначеного Закону).
Встановлено, що на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 5056407 від 19.07.1999 року про стягнення з ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» заборгованості.
12.12.2003 року ухвалою Господарського суду Рівненської області за заявою трудового колективу ВАТ " Рівненський завод тракторних агрегатів " порушено провадження у справі № 9/83 про банкрутство відносно ВАТ " Рівненський завод тракторних агрегатів " та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На підставі ухвали господарського суду Рівненської області № 9/83 від 12.12.2003 року вказане зведене виконавче провадження зупинено відповідно до п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, державним виконавцем було дотримано вимоги п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.6 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо непоширення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на виплату заробітної плати.
21.02.2012 року ухвалою Господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 введено процедуру санації боржника та призначено керуючого санацією ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів». Також, було скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, які було вжито ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.12.2003 року.
17.01.2014 року відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП №5056407), згідно якої накладено арешт на кошти боржника ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», що знаходяться на всіх рахунках, відкритих боржником.
Зведене виконавче провадження в незупиненій частині станом на день винесення оскаржуваної постанови стосується стягнення на користь фізичних осіб заборгованості із заробітної плати в загальній сумі 582 066,96 грн. на підставі 15-ти виконавчих листів та наказу господарського суду Рівненської області на суму 772 065,88 грн.
Частина 4 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця не проводити виконавчих дій протягом строку, на який виконавче провадження зупинено. При цьому, накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається.
При цьому, в незупиненій частині зведене виконавче провадження належить до виконання із застосуванням заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до частин першої та другої ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Оскільки в частині вимог щодо виплати заробітної плати виконавче провадження не було зупинено, відповідачем прийнято правомірне рішення про здійснення заходів щодо його виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилання відповідача на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.02.2012р. у справі №9/83, якою введено процедуру санації боржника ВАТ "РЗТА" та скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12.2003р. (т.1 - а.а.с.11-15), оскільки оспорювана постанова державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження є заходом примусового виконання рішень щодо виплати заробітної плати в незупиненій частині виконавчого провадження та не приймалася на виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 12.12.2003р. як захід забезпечення вимог кредиторів.
Згідно з ч.4 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня винесення ухвали суду про введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.
Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Введення процедури санації не встановлює жодних обмежень щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Посилання позивача на те, що накладення арешту на рахунок боржника в АТ «Імексбанк» є неправомірним, оскільки з останнього виплачуються кошти з Державного бюджету для працівників у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є безпідставним та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" березня 2014 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) К.С. Франовська
(підпис) В.Б. Шидловський
З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" м.Рівне-21,33021
3- відповідачу/відповідачам: Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненської області вул.Замкова,22 а,м.Рівне,33000
4-третій особі: - ,
Судове рішення № 39690734, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/364/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: