Постанова № 39690614, 12.06.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року № 810/3084/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтрембуд» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасувати податне повідомлення - рішення №0007032201/2665 від 13.12.2013 р., -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ліфтрембуд» звернулося до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007032201/2665 від 13.12.2013 р.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ТОВ «Ліфтрембуд» отримало податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській №0007032201/2665 від 13.12.2013 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 62500,00 грн., в тому числі 50000,00 грн. за основним платежем та 12500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Пояснює, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 29.11.2013 р. №2180/10-02-22-01/36822683/57 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ліфтрембуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Соліус» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.» (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за липень 2013 р. на суму 50000,00 грн.

Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в письмовому провадження та просив позов задовольнити.

Відповідач - Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ліфтрембуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Соліус» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р. за результатами якої складено Акт перевірки в якому зафіксовані порушення податкового законодавства. На підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідають нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі направлення від 18.11.2013 р. за № 140, виданого Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області та наказу Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 13.11.2013 р. № 686 та в зв'язку з ненаданням в повному обсязі документального підтвердження на письмовий запит Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 18.09.2013 р. № 1334/10/15-2, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ліфтрембуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Соліуч» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.

Актом перевірки було встановлено порушення ТОВ «Ліфтрембуд» п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого в занижено податок на додану вартість за липень 2013 р. на суму 50000,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 р. №0007032201/2665, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 62500,00 грн., в тому числі 50000,00 грн. за основним платежем та 12500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як стверджує позивач у липні 2013 р. він мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Соліус» згідно господарського договору.

Так зокрема відповідно до Договору на надання консультативних послуг №33 від 01.01.2013 р., згідно якого ТОВ «Соліус» (Перевізник) зобов'язується надати ТОВ «Ліфтрембуд» (Замовник) транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажу до пункту призначення, згідно заявок останнього, а Замовник зобов'язується сплатити за надання послуг, встановлену за договором плату.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем було надано договори, податкові накладні, акти здачі - приймання робіт, розрахунок - фактури.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

У матеріалах справи відсутні докази які підтверджують фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ «Соліус» щодо виконання вказаних господарських операцій, а саме наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення склобою, приміщень для зберігання склобою, рух товару, товарно-транспортних накладних. Саме такі умови необхідні для здійснення відповідної господарської операції та можливості її здійснення.

Судом встановлено, що у періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ «Соліус» зареєстровано було платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 200095372, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва 15.12.2011 р. індивідуальний податковий номер 379568126553. Свідоцтво платника ПДВ ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві анульовано 13.11.2013 р.

З наданих позивачем Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) виписані (оформлені) ТОВ «СОЛІУС» на адресу ТОВ"Ліфтрембуд" містять посилання на рахунок( ... Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №... ), за яким проведено роботи (транспортні послуги та експедиторські послуги ). Від імені „ Виконавця" (ТОВ „Соліус") акти підписано директором ОСОБА_2, а від імені „Замовника" (ТОВ „ Ліфтрембуд" ) акти містять лише підпис, без зазначення яка саме особа була відповідальною за здійснення господарської операції.

Акти приймання-здачі робіт, виписані ТОВ „Соліус" на адресу ТОВ „Ліфтрембуд" затверджені з боку „Виконавця директором ОСОБА_2 та містять розпис та відбиток печатки ТОВ „ Соліус", а з боку „Замовника" зазначені акти затверджено розписом без зазначення прізвища та посади та завірено відбитком печатки ТОВ„Ліфтрембуд".

У зазначених актах здачі - прийняття робіт відсутній детальний опис, які саме транспортні послуги були надані ТОВ «Соліус», відсутні дані щодо пункту навантаження та пункту розвантаження товару, що придбається та який підлягав транспортуванню, відсутні дані щодо відстані транспортування вантажу, відсутні дані щодо калькуляції вартості послуги тощо.

Зазначена операція з придбання послуг у ТОВ «СОЛІУС» відображена в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ "Ліфтрембуд" наступним чином :

Кредитове сальдо розрахунків між ТОВ "Ліфтрембуд" та ТОВ «СОЛІУС» станом на 01.07.2013 р. становить 2113623,61 грн.

Дт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - Кт 311 „Розрахунковий рахунок " - 300000,00 грн.

Дт 64 „Розрахунки за податками - Кт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 50000,00 грн.

Дт 949 „ Інші витрати" - Кт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 250000,00 грн.

Кредитове сальдо розрахунків між ТОВ "Ліфтрембуд" та ТОВ «СОЛІУС» станом на 31.07.2013 р. становить 2113623,61 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Ліфтрембуд" для перевірки по взаємовідносинах з ТОВ «Соліус» наданий лише витяг з журналу -ордеру по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" контрагенту ТОВ „ Соліус".

ТОВ "Ліфтрембуд" не надано суду доказу щодо товару, який був транспортований, відсутні видаткові накладні щодо придбання товару, який був транспортований ТОВ «Соліус». Підприємством не надано також відомостей щодо придбання товару, відповідно до якого ТОВ «Соліус» оформлені акти виконаних робіт щодо його транспортування.

За даними АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України встановлено, що на обліку ТОВ «СОЛІУС» транспортні засобі не рахуються.

Слід зазначити, що надані ТОВ "Ліфтрембуд" для перевірки копії товарно-транспортних накладних на переміщення вантажу оформлені неналежним чином та не містять достовірної інформації про фактичну доставку товарів підприємству ТОВ "Ліфтрембуд". Відсутність у первинних документах інформацію про конкретні товари(матеріали, вантаж), які передані Вантажовідправниками покупцеві - ТОВ «Ліфтрембуд», їх вартість, одиницю вимірювання (тобто відсутність будь-якого з обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством, або невідповідність встановленій законодавством формі) позбавляє сторону договору поставки можливості посилатися на них, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства - такі документи втрачають доказову силу.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568:

-ст.1-Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

- п. 11.1 ст.11 „основними документами на перевезення вантажів є товарно- транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля".

Надані для перевірки товарно-транспортні накладні не містять підпис та печатку вантажовідправників, а саме : ДП «Голфстрім» ,ПП "П.А.Р", ПП БЦІСТ Сервіс, ПП Каменяр, ТОВ "Ржищевский порт», ТОВ «Екобуд»,ТОВ «ЗМК» ,ТОВ « Контрактстрой», ТОВ «Укр Союз Федерація» (перелік товарно-транспортних накладних наведено в додатку 4 до даного акта).

Необхідність підтвердження факту перевезення належним чином оформленими транспортними документами підтверджено також листом Державного комітету України по питаннях регуляторної політики та підприємництва від 08.08.2006 р. №6197 та листом Державної адміністрації автомобільного транспорту від 10.08.2010 р. №3845-01/09/19-10.

ТОВ "Ліфтрембуд" не надано суду наступних документів: первинних бухгалтерських документів накладні на внутрішнє переміщення, лімітно - заборні картки, матеріальні звіти, акти та відомості на списання матеріалів в будівництво та інші документи, що підтверджують придбання та використання товарів (робіт, послуг), в тому числі від контрагентів перелік яких наведено вище, витяг з журналу реєстрації довіреностей підприємства за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р. та довіреності на отримання товарів( матеріалів, запасів тощо).

Крім того, підприємством не надано підтверджуючих документів щодо наявності власних чи орендованих складських приміщень для зберігання товарів та матеріалів , які було транспортовано ТОВ „ Соліус" із місць складування на об'єкти: договорів оренди майна, що використовувалось в господарській діяльності підприємства для зберігання будівельних матеріалів та сировини .

Відповідно до наданих документів, а саме оборотно-сальдової відомості за липень 2013 р. станом на 01.07.2013 р. та станом на 31.07.2013 р. по рахунку 10 « Основні засоби» встановлено, що основні засоби на балансі підприємства відсутні.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУкраїни для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Зазначені операції між ТОВ «Соліус» та ТОВ"Ліфтрембуд" за липень 2013 р. по ланцюгу постачання до покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів( робіт, послуг).

За таких обставин суд вважає, що укладені між ТОВ"Ліфтрембуд" та ТОВ «Соліус» є безтоварними.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, ТОВ «Ліфтрембуд» занижено ПДВ за липень 2013 р. на суму 50000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 червня 2014 року