Постанова № 39688901, 25.06.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1123/14-a

"25" червня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Збаразької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічний завод «Гефест» про стягнення заборгованості на суму 19293,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Збаразька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільської області (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічний завод «Гефест» (надалі – відповідач, ТОВ «Ремонтно-механічний завод «Гефест») про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, на загальну суму 19293,56 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств та по орендній платі з юридичних осіб.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч.4 ст.122 КАС України.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно даних обліку, Збаразькою об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільської області, як контролюючим органом, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов’язань встановлено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов’язань на суму 19293,56 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та по орендній платі з юридичних осіб.

Заявлена до стягнення сума заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств на суму 9415,74 грн. (в тому числі – 9398 грн. основного платежу, 17,74 грн. - пені), підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: копією корінця податкового-повідомлення-рішення форми «Ш» №0000361500 від 10.04.2014 року (а.с. 13), копією податкової декларації №9090891716 від 28.02.2014 року (а.с. 16-17), розрахунком грошового зобов’язання станом на 02.06.2014 року, обліковою карткою платника податку станом на 30.04.2014 року (а.с. 8).

Заборгованість по платежу орендна плата з юридичних осіб на суму 9877,82 грн. (в тому числі – 9638,91 грн. основного платежу, 238,91 грн. - пені), підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: копією корінця податкового-повідомлення-рішення форми «Ш» №0000361500 від 10.04.2014 року (а.с. 13), копією податкової декларації з плати за землю за 2014 рік (а.с. 14-15), розрахунком грошового зобов’язання станом на 02.06.2014 року, обліковою карткою платника податку станом на 31.05.2014 року (а.с. 9).

При таких обставинах за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами на суму 19293,56 грн.

З метою погашення заборгованості Збаразькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільської області за юридичною адресою боржника направлялись податкова вимога форми «Ю» від 13.03.2014 року № 321-20. Вказані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

У статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов’язання платників податків, один з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Згідно п.57.3 ст.53 уразі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як слідує з матеріалів справи, податкові зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств та по орендній платі з юридичних осіб нараховані відповідачем на підставі податкового повідомлення – рішення та податкових декларацій є узгодженими у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Оскільки податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств та по орендній платі з юридичних осіб на суму 19293,56 грн. відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.п.20.1.18. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств та по орендній платі з юридичних осіб, що призвело до виникнення податкового боргу станом на час розгляду справи на загальну суму 19293,56 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 70, 71, 94, 122, 128, 160-163, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-механічний завод «Гефест» (код 05516369) податковий борг на суму 19239,56 грн. (дев’ятнадцять тисяч двісті тридцять дев’ять гривень 56 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки з яких:

- 9415,74 грн. по податку на прибуток приватних підприємств (в тому числі – 9398 грн. основного платежу, 17,74 грн. - пені);

- 9877,82 грн. по орендній платі з юридичних осіб (в тому числі – 9638,91 грн. основного платежу, 238,91 грн. - пені).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.