Рішення № 39688215, 09.07.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 липня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Боднар О.В., Джуги С.Д.

при секретарі: Гаврилко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі по тексту - ТзОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до Ужгородського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 17.12.2012 року між позивачем та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено Договір відступлення прав вимоги згідно якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило позивачу права вимоги по кредитним договорах укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.

Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги і по кредитному договору №1237 від 07.08.2007 року відповідно до якого ОСОБА_2 отримала в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» кредит на суму 18 990 доларів США.

Відповідачка своїх зобов'язань за кредитним договором не виконувала належним чином внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 18 903,47 грн., яку і проси суд стягнути на користь позивача.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 129 510,11 грн. заборгованості. На обґрунтування уточненої заяви вказував, що рішенням від 26.12.2011 року вже стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість станом на 01.02.2011 року в розмірі 144 858,47 грн. Вважає, що має право на стягнення з відповідача відсотків нарахованих за період з 02.02.2011 року по 15.04.2014 року в розмірі 93 670,75 та неустойки в розмірі 35 839,35 грн. за останній календарний рік. Решту позовних вимог просив суд залишити без розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28.04.14 року позовну заяву ТзОВ «Кредитні ініціативи» в частині стягнення заборгованості в розмірі 144 858,47 грн. залишено без розгляду.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 квітня 2014 року у задоволенні позову ТзОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.

На дане рішення ТзОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зокрема зазначає, що в матеріалах справи наявне як повідомлення відповідача про перехід права вимоги до нового кредитора так і витяг з реєстру позичальників, а тому суд безпідставно відмови у позові.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачів не додано належних доказів, які б підтверджували перехід права вимоги до нього. Крім того, суд послався на те, що після укладання договору про відступлення права вимоги боржники не були належним чином повідомленні про зміну кредитора, а тому позивач не набув права вимоги до відповідача.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна зважаючи на наступне.

Судом установлено, що 07 серпня 2007 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» уклав з ОСОБА_2 кредитний договір №1237, згідно з яким банк надав позичальникові кредит у розмірі 18 990 дол. США (а.с.17-21).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.12.2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 144 858,47 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави. З тексту даного судового рішення слідує, що заборгованість по цій справі визначалася станом на 01.02.2011 року (а.с.91-96).

Матеріали справи не містять жодних відомостей того, що вказане судове рішення є виконаним, зокрема, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнив свої вимоги за рахунок предмета застави.

Однак наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК (п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин).

Таким чином, після ухвалення зазначеного судового рішення банк вправі був продовжувати нараховувати відсотки та пеню за даним договором, оскільки зобов'язання між ним та ОСОБА_2 не припинилися.

17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитними договорами. (а.с.9-14). Відповідно до умов цього договору кредитор за кредитними договорами переліченими в Додатку №1, змінюється з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор) на ТОВ «Кредитні ініціативи» (новий кредитор).

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги до переліку кредитних договорів переданих за вказаним Договором входив також кредитний договір №1237 від 07.08.2007 року по якому позичальником є ОСОБА_2 (а.с.15).

При цьому колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що даний витяг є недопустимим доказом по справі, оскільки за змістом ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В даному випадку допустимими доказами на підтвердження переходу право вимоги від первісного кредитора до нового кредитора є договір про відступлення право вимоги та Додаток № 1 (реєстр позичальників). Позивач на підтвердження зазначених обставин надав саме копію Договору та витяг з Додатку № 1, що стосується конкретного відповідача ОСОБА_2, що повністю відповідає приписам ч.1 ст. 64 ЦПК України яка дозволяє стороні надавати і витяги з документів з врахуванням об'єму інформації, що стосується предмету доказування.

За таких обставин, колегія суддів приймає даний доказ та вважає його належним та допустимим по даній справі.

Також безпідставним є посилання суду на відсутність Акту приймання-передачі, оскільки з умов Договору про відступлення прав вимоги вбачається, що Кредитний портфель складають кредитні договори перелік яких визначено в Реєстрі Позичальників. Вказаний судом Акт приймання-передачі жодним чином не впливає на обсяг Кредитного портфелю і є лише способом фіксації отримання Новим Кредитором Реєстру позичальників. Тобто даний Акт не має жодного правового значення для правильного вирішення справи.

Узагальнюючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що з дня укладення договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань), до нового кредитора ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшли всі права вимоги за кредитним договором від 07.08.2007 року до позичальника ОСОБА_2, а саме щодо нарахування відсотків та пені за порушення зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, прийняті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконує і станом на 15.04.2014 року має простроченні проценти в розмірі 93 670,75 грн. та нараховану пеню в сумі 35 839,35 грн., тобто на загальну суму 129 510,10 грн. (а.с.132-134). Правильність наданого позивачем розрахунку відповідачем не оспорюється, такий у колегії суддів не викликає сумніві, а тому береться до уваги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

При цьому, неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді можливості виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору. Проте, ОСОБА_2 не проводила погашення ні ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ні ТОВ «Кредитні ініціативи» (згідно розрахунку заборгованості).

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що неповідомлення боржника про зміну первісного кредитора може бути підставою для відмови в позові, чим фактично звільнено боржника від виконання зобов'язань взагалі, не ґрунтується на нормах матеріального права.

При цьому колегія суддів констатує, що посилання суду на заяви ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про видачу виконавчого листа по справі за рішенням від 04.10.2011 року та поновлення строку для пред'явлення його до виконання є безпідставним, оскільки стосуються лише вказаного рішення по якому ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є стягувачем. Вказані заяви жодним чином не стосуються нарахованих після цього рішення відсотків та пені (зважаючи на Договір про відступлення права вимоги), а відтак не мають жодного правового значення для даної справи.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що уточнений позов ТзОВ «Кредитні ініціативи» ґрунтується на вимогах закону та підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір понесений за подачу позову та апеляційної скарги на загальну суму 2573,71 грн. (1926,16 + 647,55 = 2573,71)

Керуючись ст.ст. 10, 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2014 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення яким уточнений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (07400, Київська обл., м.Бровари, бульвар Незалежності, 14, ЄДРПОУ - 35326253) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 129 510 (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот десять) гривень 10 (десять) копійки, яка складається з 93 670,75 грн. заборгованості по відсоткам та 35 839,35 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (07400, Київська обл., м.Бровари, бульвар Незалежності, 14, ЄДРПОУ - 35326253) судовий збір у розмірі 2573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) гривні 71 (сімдесят одна) копійка.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення однак таке може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді