Ухвала суду № 39688096, 09.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1452/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до першого заступника міського голови Кістіона Володимира Євсевійовича про зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до першого заступника Вінницької міської ради Кістіона Володимира Євсевійовича про зобов'язання відповідача дати розпорядження виконавчому комітету Вінницької міської ради видати позивачу ордер на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав не підсудності справи цьому адміністративному суду, відповідно до ч.3 ст. 108 КАС України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.

Відповідач в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання через канцелярію Вінницького апеляційного адміністративного суду за вхідним №15639 подав клопотання з проханням розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції послався на норми п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, відповідно до якої місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у ст. 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається із поданих ОСОБА_2 матеріалів, предметом позову є зобов'язання вчинити дії, а відповідачем є посадова особа органу місцевого самоврядування.

Тобто, з огляду на викладені вище правові норми дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Проте, оскільки предметом позову є зобов'язання вчинити дії, а також те, що відповідачем є посадова особа органу місцевого самоврядування, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовну заяву подано з порушенням правил предметної підсудності, у зв'язку з чим, вона не підлягає розгляду у Вінницькому окружному адміністративному суді, оскільки підсудна загальним місцевим судам як адміністративним.

Також, колегія вважає безпідставним посилання апелянта на вимоги ч. 3 ст. 18 КАС України, як на підставу розгляду справи за вибором позивача акружним адміністративним судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 105 КАС України зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта і п'ята даної статті визначають формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Частиною другою статті 162 КАС України визначені повноваження суду при прийняті рішення, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, відповідно до вимог ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Тобто, із наведеної норми встановлено, що дане право позивач може реалізувати лише тоді коли заявлена вимога про оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, однак в даному випадку дана вимога ОСОБА_2 заявлена не була.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.