Ухвала суду № 39688036, 09.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/4111/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П. Г. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Літвіної Н. М., Мєзєнцева Є. І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукос» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукос» (далі позивач, Товариство) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області Державної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукос» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області Державної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення стягнень № 221 від 04.12.2012 року в сумі 35657,80 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Справа розглянута згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 64 від 23.09.2013 року та направлення. № 311 від 17.10.2013 року, згідно зі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», проведена планова перевірка ТОВ «Лукос» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, за результатами якої складено акт № 000254 від 17.10.2013 року.

Відповідно до акта приймання зразка на випробування № 9536-9540 від 18.10.2014 року, представник замовника - Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області передав, а представник ВЦ ТОВ «ВЦ ПММ» прийняв на випробування зразки бензину А-76, підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу D.

Випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів за результатами випробування видано паспорт якості № 9537 від 23.10.2013 року, згідно якого, зразок бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу D, виготовлення 05.06.2013 року, виробник ПАТ «Укртатнафта», який реалізувався на АЗС не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 за октановим числом за моторним методом, вмістом сірки об'ємною часткою ароматичних вуглеводів, об'ємною часткою бензолу та фракційним складом та паспорт якості № 9536 від 23.10.2013 року, згідно якого, зразок бензину автомобільного А-76 дата виготовлення 19.01.2013 року, виробник Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти, не відповідає вимогам ДСТУ- 063:2001 за масовою часткою бензолу (а. с. 9-10).

За реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, відповідачем винесено постанову № 221 від 04.12.2012 року про накладення на позивача штрафу в сумі 35657,80 грн (а. с. 11).

Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до суду з позовом щодо її скасування.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому (наявні в матеріалах справи а. с. 43-44).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (а. с. 39, 42).

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника може призначатися експертиза.

Відповідно до ч. 3 ст.14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції (а. с. 28).

Зі свого боку, суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробувань).

Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання для відповідного зберігання на випадок розбіжностей у оцінці якості як арбітражний.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону, форма акту відбору зразків продукції затверджується Кабінетом Міністрів України. Така форма затверджена Постановою КМУ № 1280 від 31.10.2007 року „Про затвердження Порядку відбору зразків продукції длявизначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції".

Як свідчать матеріали справи, дії посадових осіб під час перевірки та акт відбору зразків повністю узгоджуються з вищевказаними нормативно-правовими актами та вимогами ДСТУ 4488:2005 „Нафта і нафтопродукти. Методи відбору зразків".

Відібрані зразки продукції укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані), направлені до акредитованої лабораторії TOB "Випробувального центру паливо мастильних матеріалів" за адресою: м. Київ, вул. Суворова 1, про що зазначено у Рішенні про відбір зразків продукції, підписаному директором позивача (а. с. 28).

Під час відбору зразків продукції жодних зауважень або заперечень до процесу відбору зразків, пакування та опломбовування проб від позивача не надходило, про що свідчить відсутність зауважень або заперечень до акту відбору зразків № 000017 від 17.10.2013 року та акту перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів № 000254 від 17.10.2013 року. Однак, в акті відбору зразків заявлено клопотання позивача, що відбір зразків проводився з паливно-роздавальної колонки, що на його думку, є обставиною, яка може впливати на результат лабораторного дослідження.

Також слід зазначити, що відповідно до «Інструкції з контролювання якості нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», порушення вимог ДСТУ 4488:2005 „Нафта і нафтопродукти. Методи відбору зразків", допущені під час оформлення проб, фіксуються лабораторією в журналі реєстрації проб за формою № 3-НК (додаток 3). Проби, відібрані або оформлені з порушенням ДСТУ 4488:2005 та пункту 4.2.6 цієї Інструкції, лабораторією на арбітражні випробування не приймаються.

Оскільки будь-яких порушень порядку відбирання, пакування та доставки відповідачем проб нафтопродуктів до лабораторії не встановлено, це свідчить про відсутність будь-яких зауважень та заперечень як з боку позивача, так і з боку лабораторії.

У разі незгоди суб'єкта господарювання з результатами експертизи орган державного нагляду (контролю) може провести повторну експертизу за заявою суб'єкта господарювання, яка, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 31.08.2011 року «Про деякі питання відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи», подається у тижневий строк після ознайомлення з висновками експертизи або, у відповідності до ст. 18 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», результати експертизи можуть бути оскаржені в суді.

Як свідчать матеріали справи, жодної заяви щодо проведення повторної експертизи контрольних (арбітражних) зразків продукції від позивача на адресу Інспекції не надходило, результати експертизи акредитованої лабораторії в судовому порядку не оскаржувались .

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову № 221 від 04.12.2012 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», в сумі 35657,80 грн, оскільки позивачем було порушено вимоги чинного законодавства.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 10.02.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукос» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Мєзєнцев Є.І.