Ухвала суду № 39687649, 26.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/8259/11 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщук М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські транспортні лінії" до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські транспортні лінії" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкаси про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 квітня 2011 року № 000001102301 та № 000001112301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Черкаси звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м.Черкаси, на виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області, проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські транспортні лінії" з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин з ТОВ "Компанія Імхотеп" за період 03 березня .2009 року по 31 січня 2010 року та ТОВ "Сінтезтех" за період з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 28 березня 2011 року № 814/23-2/36090680.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні послуг ТОВ «Компанія Імхотеп» та ТОВ «Сінтезтех», пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 99802 грн. 00 коп., завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2009 року в сумі 7511 грн. 00 коп., а також порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2009 року та за півріччя 2010 року в частині відображення в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ "Компанія Імхотеп" та ТОВ "Сінтезтех" на загальну суму 134216 грн. 00 коп.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 квітня 2011 року № 000001102301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 167 770 грн. 00 коп. та № 000001112301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 124 752 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вищевказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В силу пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Частиною 1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладені договори транспортного експедирування з ТОВ "Компанія Імхотеп" та ТОВ "Сінтезтех".

Судом встановлено, що в зазначених договорах Товариства прийняли на себе зобов'язання за плату і за рахунок ТОВ "Українські транспортні лінії" як експедитора, надавати послуги з забезпечення доставки вантажів автомобільним транспортом по території України.

Умовами договорів передбачено, що перевезення вантажів виконується на підставі разового договору-заявки на перевезення вантажу завіреною печаткою та підписом довірених осіб з обох сторін за узгодженою формою факсом, електронною поштою чи іншим способом. Крім того, договорами передбачено, що товариства мають право, зокрема, визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту, а також залучати інших (третіх) осіб для виконання своїх зобов'язань за договором.

Так, позивачем надано копії договорів транспортного експедирування, укладених ТОВ "Українські транспортні лінії" зі своїми клієнтами споживачами послуг експедитора, разових договорів-заявок на перевезення вантажу, узгоджених між товариством ТОВ "Українські транспортні лінії" та ТОВ "Компанія Імхотеп" і ТОВ "Сінтезтех".

На виконання умов договорів протягом квітня-червня місяців 2009 року, ТОВ "Компанія Імхотеп" надало, а позивач прийняв та оплатив транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 625 298 грн. 00 коп., у т. ч. ПДВ 104216 грн. 33 коп., а протягом червня 2010 року ТОВ "Сінтезтех" надало, а позивач прийняв та оплатив транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 18941 грн. 00 коп., у т. ч. ПДВ 3156 грн. 87 коп.

Виконання позивачем господарських операцій по договорам із ТОВ "Компанія Імхотеп" та ТОВ "Сінтезтех" підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, податковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів та іншими первинними документами.

Крім того, на час виконання робіт (послуг) по вищевказаним господарським договорам та видачі всіх супровідних документів по них, в тому числі і податкових накладних, ТОВ "Компанія Імхотеп" та ТОВ "Сінтезтех" були належним чином зареєстровані в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали індивідуальні податкові номери платників податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Компанія Імхотеп" та ТОВ "Сінтезтех".

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Так, згідно Акту перевірки від 28 березня 2011 року № 814/23-2/36090680 перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області.

Крім того, у вказаній постанові слідчий вирішив призначити по кримінальній справі документальну позапланову перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Сінтезтех", тоді як про ТОВ "Компанія Імхотеп" у постанові відомостей немає.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 05 квітня 2011 року № 000001102301 та № 000001112301 прийнято відповідачем всупереч приписам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.