Постанова № 39687642, 01.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2164/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» (далі - позивач або ТОВ «Уманьпиво») звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області (далі - відповідач або Інспекція) про визнання незаконними дії по винесенню постанови №165 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.04.2013 року; визнання протиправною та скасування постанови №165 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.04.2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 18.04.2013 р. № 165 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво». В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Інспекція подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, без надання належної оцінки доводам та доказам сторін, без повного і всебічного розгляду та без врахування норм, що діяли на час вчинення спірних правовідносин.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.198, п. 1 ч.1 ст.201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо судом правильно по суті вирішено справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідачем, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553), на підставі наказу інспекції ДАБК в Черкаській області від 05.04.2013 року №188 та направлення від 05.04.2013 року №302-пп, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на об'єкті будівництва на вул. Леніна, 32-а у м. Умані.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що за вказаною адресою позивачем в 2009 році проведено реконструкцію павільйону «Пиво-води» під магазин з розширенням торгівельного залу за адресою по вул. Леніна, 32-а в м. Умані з порушенням державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві, а саме: роботи проводились без оформлення відповідних документів дозвільного характеру та без проектної документації, чим порушено п. 1.6 ДБН А.3.-5-2009 «Організація будівельного виробництва», абз.1 та абз.3 ч.1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування»; товариством не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», об'єкт експлуатується без здачі в експлуатацію, чим порушено ч.8, ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками перевірки ТОВ «Уманьпиво» в особі начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Луценка Е.Л. надано припис від 09.10.2012 року № 403 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 10.12.2012 року із обов'язковим звітуванням до Інспекції про виконання припису до 15.12.2012 року.

За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.04.2013року.

Також відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.04.2013року, яким встановлено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №165 від 18.04.2013року, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 51615 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №165 від 18.04.2013 року, позивач оскаржив її до Черкаського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування спірної постанови, суд першої інстанції дійшов висновку, що на позивача не може бути накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у зв'язку із пропуском відповідачем строків його накладення.

Колегія із такими висновками суду першої інстанції погоджується частково з огляду на таке.

Частиною 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР, визначено, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Аналогічна за змістом норма міститься в пункті 13-1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. N 244.

Водночас відповідно до абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Тобто, вказана норма передбачає відповідальність суб'єкта містобудування, за правопорушення, яке за своєю природою є триваючим.

Водночас, суд першої інстанції скасовуючи спірну постанову відповідача дійшов висновку, що на позивача не може бути накладено штраф, оскільки правопорушення вчинене ним ще у 2009 році, тобто з моменту його вчинення пройшло більше трьох років. Разом з тим, судом не враховано, що у 2009 році було здійснено реконструкцію павільйону «Пиво-води» під магазин з розширенням торгівельного залу, тоді як штраф накладено за експлуатацію об'єкта будівництва «Будівля магазину в м. Умань по вул. Леніна, 32-а», без реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Тобто, скасовуючи спірну постанову, суд не врахував, що встановлене відповідачем правопорушення за яке на позивача накладено штраф є триваючим, а відтак не можна встановити момент початку та кінця його вчинення, що виключає можливість застосування строку позовної давності у вигляді трьох років з моменту вчинення.

Також, суд першої інстанції, скасовуючи спірну постанову повністю, не врахував наявність факту вчиненого позивачем правопорушення, яке останнім не оспорюються. Тобто, відповідачем правильно визнано позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Разом з тим, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно накладено на позивача штраф, оскільки Інспекцією пропущено встановлений шестимісячний строк для можливого накладення штрафу з дня виявлення правопорушення.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, факт експлуатації позивачем об'єкта будівництва «Будівля магазину в м. Умань по вул. Леніна, 32-а», без реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, було встановлено ще у жовтні 2012 року, у зв'язку з чим винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №403 від 09.10.2012 року, тоді як постанову про накладення штрафу винесено 18.04.2013 року.

Посилання відповідача на зупинення дії встановленого шестимісячного строку для можливого накладення штрафу за правопорушення у містобудівній діяльності, у зв'язку з наданням часу на виконання припису, є безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено, що винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зупиняє перебіг строків щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тоді як пунктом 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем правильно визнано позивача винним у вчиненні правопорушення передбачена абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» колегія суддів вважає, що спірну постанову відповідача необхідно скасувати в частині накладення штрафу.

Водночас судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо необхідності залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням строку для оскарження спірної постанови. Зокрема, відповідачем не надано належних доказів того, що позивач отримано спірну постанову у встановлений законом строк. Надане як доказ, рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення, про направлення спірної постанови на адресу позивача, в даному випадку не може бути прийнятим як належний доказ, оскільки воно було повернуто на адресу Інспекції «за закінченням терміну зберігання».

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення абзацу другого в наступній редакції: «Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 18.04.2013 року № 165 в частині накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво»».

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування постанови змінити.

Викласти абзац другий резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 18.04.2013 року № 165 в частині накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво»».

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.