Постанова № 39687509, 16.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 р. Справа № 804/3187/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014р. ТОВ «Ексімтрейд» звернулося до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області та з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд:

- визнати протиправним наказ Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПРУ 25004967);

- визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню на підставі наказу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. № 647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПРУ 25004967) документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПОУ 25004967) за період липень та серпень 2013 р.;

- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014р. №0000222201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424389,00грн. основного платежу, 212194,50грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань здійснення експорту товарів не власного виробництва за липень та серпень 2013р. Дана перевірка здійснювалась на підставі наказу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. №647 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд» за наслідками перевірки складено акт від 09.12.13р. №407/22.01/25004967 та 27.01.14р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222201. Позивач вважає зазначений вище наказ та дії Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області безпідставними, протиправними, такими, що порушують права Товариства, а також таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Наказ на проведення спірної перевірки на думку позивача прийнято з порушенням, оскільки підстав для її проведення не було, а встановлені під час перевірки порушення, а саме заниження суми податку на додану вартість у розмірі 424389,40грн., є неправомірними та не відповідають дійсності. Податковий орган стверджує, що дане правопорушення здійснено ТОВ «Ексімтрейд» внаслідок того, що формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями між ТОВ «Ексімтрейд» та ТОВ «Бантишівський щебінь» за яким позивачем було придбано товар (щебень) та в подальшому реалізовано за договорами з ТОВ «Бест» (покупець, Російська Федерація), ТОВ «Слав'янський граніт» (покупець Російська Федерація), ТОВ «Торговая Компанія «Ексімтрейд-Белгород» (покупець, Російська Федерація), ТОВ «Торгова компанія «Сабаро» (покупець, Російська Федерація), нібито здійснено продаж щебню за ціною, яка є нижчою за ціну придбання щебню. У звізку з зазначеним позивач, звернувся до суду про скасування наказу на проведення спірної перевірки, визнання дій податкового органу протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2014р. №0000222201.

Ухвалою суду від 05.03.2014р. відкрито провадження по справі №804/3187/14 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 08.04.14р., 22.04.14р.,29.04.14р. та 16.05.14р.

Ухвалою суду від 08.04.14р. в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №804/3187/14 відмовлено.

16.05.14р. представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися.

14.05.2014р. від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника та докази на виконання ухвали суду від 25.04.14р.

16.05.14р. представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У відповідності до вимог ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За приписами ч.6 ст.128 вказаного Кодексу передбачено, що суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи наведене, клопотання позивача та відповідача про розгляд справи без участі їх представників, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» зареєстроване 29.09.1997р. Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області як юридична особа за адресою:50051, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Вітчизни, буд.9, перебуває на обліку у Криворізькій південній міжрайонній ДПІ Дніпропетровської області ДПС та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту позивача, копією свідоцтва про державну реєстрацію,копією виписки з ЄДРПОУ від 14.05.2013р., копією довідки управління статистики від 11.11.2008р. та копією свідоцтва про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість за № 04880747 від 30.10.1997р.

Основними видами діяльності позивача визначено - інші види оптової торгівлі, добування декоративного та будівельного каменю, оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, оптова торгівля будівельними матеріалами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, що підтверджується статутними документами позивача наявними в матеріалах справи.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як вбачається зі справи, Криворізька південна державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу Криворізької південної ОДПІ від 26.11.2013р. №647 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд», головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кондратюк І.Г згідно з вимогами абз.1,3,5, п.п.75.1.2 ст.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ексімтрейд» (код ЄДРПОУ 25004967) з питань здійснення експорту товарів не власного виробництва у липні та серпні 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №407/22.01/25004967 від 09.12.2013року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд», код за ЄДРПОУ 25004967, з питань здійснення експорту товарів не власного виробництва за липень та серпень 2013 року», в якому встановлено порушення п.п 14.1.179, п.п 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством занижено суму податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 169848,40грн., за серпень 2013 року на суму 254541,00грн.

На підставі акту перевірки Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів і зборів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмір 424389,00грн. (424389,00грн. за основним платежем, 212194,50 грн. - штрафні санкції.)

З наказом від 26.11.2013р. №647 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд», діями Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Дніпропетровській області проведення переврки та зазначеним податковим повідомленням-рішенням №0000222201 від 27.01.2014р. позивач не згоден та просить визнати їх протиправними.

Приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абз. 4 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 ПК України).

Пунктом 78.5 вказаної статті ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Встановлено, що 26 листопада 2013 року начальником Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового Кодексу України винесено наказ № 647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд» (код ЄДРПОУ 25004967)".

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України та наказу № 203 від 23.01.2014 року відповідачем видано направлення на перевірку від 23.01.2014 року № 132.

Варто зазначити, що умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних позапланових невиїзних перевірок визначені у статті 79 Податкового кодексу України.

Приписами п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться органами ДПС у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

30.09.13р. та 02.10.13р. Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів і зборів у Дніпропетровській області керівнику ТОВ "Ексімтрейд" підготовлено запити №6325/10/15.1-10 та №6518/10/15.1-10 «Про надання документів та письмових пояснень» відповідно до яких, податковий орган просив позивача надати пояснення щодо здійснення господарських операцій з контагентами та надати копії наступних документів: договір, податкові накладні, накладні, видаткові накладні, розрахункові документи, пов'язані із виконанням договору, фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні та інші; договори на зберігання товару, розміщення на складі, договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню у разі наявності виробничих потужностей, або орендованих приміщень документи на підставі яких здійснювалась оренда, інші документи які підтверджують взаєморозрахунки та взаємовідносини з контрагентами з питань ланцюга товарів та їх експорту.

На зазначені вище запити податкового органу, ТОВ «Ексімтрейд» надало до податкового органу документи, що підтверджується листом від 18.10.13 №18.10.13-1.

26 листопада 2013 року контролюючим органом на адресу ТОВ "Ексімтрейд" направлено повідомлення від 26.11.2013 року №81/22.01 відповідно до якого, Криворізька південна ОДПІ повідомила, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, абз.1,3,5, п.п.75.1.2 ст.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України буде проводитися документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПОУ 25004967) з питання здійснення експорту товарів не власного виробництва за період липень та серпень 2013р.

В судовому засіданні встановлено, що наказ Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. №647 та повідомлення про проведення перевірки від 26.11.2013 року №81/22-01 направлено поштою 26.11.13р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як стверджує позивач запити податкового органу про надання інформації складені з порушенням приписів абз. 1 та 2 п.73.3 ст73 Податкового кодексу України, а тому дії відповідача по ініціюванню проведення спірної перевірки з зазначених у спірному наказі підстав є протиправними.

Відповідно до приписів п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем дотримано дану норму ПК України, оскільки законодавчо визначено право контролюючого органу розпочати документальну позапланову невиїзну перевірку за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановелено, що за результатами перевірки складено акт від 09.12.13р. №407/22.01/25004967 та прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 27.01.2014р. №0000222201, отже оспорювані дії щодо проведення документальної позапланової перевірки, здійсненої відповідно до наказу №647 від 26.11.2013 року фактично реалізовано, а саме здійснено перевірку, за результатами якої складено акт від 09.12.13р. №407/22.01/25004967.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, постанова від 24.12.2010 року, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Аналогічної думки дійшов Вищий адміністративний суд України в постанові від 04 лютого 2014 року по справі № К/9991/76184/12.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось представниками сторін, що за наслідками проведеної перевірки, складено акт №407/22.01/25004967 від 09.12.2013року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ексімтрейд», код за ЄДРПОУ 25004967, з питань здійснення експорту товарів не власного виробництва за липень та серпень 2013 року.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, Криворізькою південною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0000222201 від 27.01.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмір 424389,00грн. (424389,00грн. за основним платежем, 212194,50 грн. - штрафні санкції.).

Таким чином, наказ наказ Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПРУ 25004967); є реалізованим і вичерпав свою дію, а від-так його не може бути скасовано.

Також суд зазначає, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу, а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність прийнятого, за результатами перевірки, рішення контролюючого органу.

Суд вважає, що задоволення позовних вимог про визнання протиправними наказу та дій Криворізької південної ОДПІ не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення, зокрема, податкове повідомлення - рішення від 27.01.2014р. №0000222201.

З огляду на все викладене вище, суд приходить до висновку в задоволенні позовних вимог про визння протиправним наказ Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. №647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПРУ 25004967) та визнання протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню на підставі наказу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013р. № 647 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПРУ 25004967) документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ексімтрейд" (код ЄДРПОУ 25004967) за період липень та серпень 2013р. слід відмовити.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 27.01.2014р. №0000222201 про збільшення ТОВ «Ексімтрейд» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424389,00грн. основного платежу, 212194,50грн., суд зазначає наступне:

загальний порядок та умови укладення договорів визначені, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

Нормами ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За договором купівлі-продажу від 24.11.2008р. №24/11-08 ТОВ «Ексімтрейд» придбано у ТОВ «Бантишивський щебень» товар (щебень), всього у кількості 630тн., на суму 1019090,40грн., у тому числі ПДВ 169848,40. за липень 2013р. та у кількості 1260тн. на суму 1527244,00грн. з якої ПДВ складає 254541,00 за серпень 2013 року. Загальна сума придбання складає 2546334,40 грн. з якої ПДВ становить (424389,40грн.),

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ «Бантишивський щебень» здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

На виконання договору ТОВ «Бантишивський щебень» на ім'я позивача склало податкові та видаткові накладні .

Придбаний товар позивачем реалізовано (експортовано) нерезидентам, а саме:

Договір поставки від 25.02.13р. №25/02-13 за яким ТОВ «Ексімтрейд» партіями у кількості 1388000 кг, 690000кг, 624000кг, 763000кг,483000кг. та 76500кг на загальну суму 316683,91грн. поставило товар (щебінь гранітний фракція) покупцю ООО «Славянский гранит» (Росія). В тому числі по періодам у липні 2013 на суму 90064,41 грн. та у серпні 2013 року на суму 226619,50 грн.

01.06.2012 р. між ТОВ «Ексімтрейд» та ООО «Торговая компанія «Ексімтрейд Белгород» (Росія) укладено контракт №06-12 за яким позивач здійснив реалізацію товару (щебінь гранітний фракція) партіями у кількості 84000кг, 700000кг., 980000кг, 1260000кг. та 1330000кг. на загальну суму 733870,02грн. В тому числі по періодам у липні 2013 року на суму 363429,26грн. та у серпні 2013 року на суму 370440,76грн.

Також, згідно контракту №27/12-11 від 27.12.2011р., що укладений між ТОВ «Ексімтрейд» та ООО «Бест» (Росія) позивач зобов'язався продати щебневу продукцію в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатках до контракту, а ООО «Бест» зобов'язався прийняти та сплатити її. На виконання зазначеного контракту ТОВ «Ексімтрейд» реалізовано товару на загальну суму 799395,11грн. в тому числі по періодам у липні 2013 року на суму 230632,37грн. та у серпні 2013 року 568762,74грн.

За контрактом № 10/07-13 від 10.07.2013р., що укладений між ТОВ «Ексімтрейд» та ООО «Торговая компанія «Сарабо» (Росія) позивач здійснив поставку товару (щебінь гранітний фракція ) у кількості 840000кг на загальну суму 121744,14 грн. Всього реалізовано на загальну суму 121744,14 грн. у липні 2013 року. У серпні 2013 року поставки не здійснювались.

На виконання умов контракту ООО «Торговая компанія «Сарабо», ООО «Бест», ООО «Торговая компанія «Ексімтрейд Белгород», ООО «Славянский гранит» виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку продукції, що долучені до матеріалів.

Як встановлено судом, загальна сума реалізації товару (щебінь гранітний фракція) по усім іноземним контрагентам за перевіряємий період складає 2159534,86грн. З якої за липень 2013 року товар реалізовано на суму 869778,69грн., а за серпень 2013 року на суму 1289756,17 грн.

Факт виконання договорів за перевіряємий період підтверджуються, податковими та видатковими накладними, вантажно-митними деклараціями, специфікаціями, оплатою товару.

Як визначено у п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Діяльність по придбанню товарів, матеріалів та виробництву продукції цих товарів, матеріалів супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати. Законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід.

Таким чином, господарська діяльність пов'язана із підприємницьким ризиком і може привести до того, що товар не буде використаний в оподатковуваних операціях, у зв'язку із непередбачуваними обставинами діяльності господарства, попиту ринку тощо. Отже, збитковість господарської діяльності сама по собі не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід.

Чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування ПДВ, виходячи з собівартості товару. З огляду ж на визначення господарської діяльності, що міститься у пункті пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.

А від-так продаж позивачем експортної продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

Безпідставним є висновок Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів і зборів у Дніпропетровській області проте, що при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт товару згідно з вантажними митними деклараціями із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій є збитковим (збиток у загальній сумі 574643,21грн.), оскільки товар реалізовано на експорт за контрактами та договором поставки на загальну суму 1971693,18грн., в той час коли сума його придбання складає 2546336,40 грн. з якої ПДВ становить 424389,40грн., оскільки:

підприємство позивача зберегло відносини з покупцем та мало на меті отримання доходу від діяльності з цими контрагентами в подальшому, сплачувало ПДВ за придбання товарів (послуг), а суми ПДВ сплачені в зв'язку із таким придбанням правомірно були віднесені до складу податкового кредиту. Загальна вартість товару без ПДВ 2121945,00грн. з якої за липень сума без ПДВ складає 849242,00грн. (ПДВ 169848,40грн.)., а за серпень 1272703,00грн. (ПДВ 254541,00грн.),а експортовано товар за ціною 869778,69грн. у липні 2013р. та за ціною 1289756,17грн. у серпні.

Крім того, представником Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів і зборів у Дніпропетровській області не надано детального розрахунку, згідно якого визначено різницю між собівартістю придбаної продукції та подальшою реалізацією цієї ж продукції.

Нормами п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до положень п.п. 14.1.228 ст. 14 ПКУ собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу 111 цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Так, згідно з п. 10 ПБУ-16 (Наказ Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р.) собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (надалі за текстом - ПБО-9). У положеннях п. 9 ПБО-9 (наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р.) передбачено перелік фактичних витрат, що формують первісну вартість товарів, придбаних за плату. До них відносяться:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Оскільки ПДВ згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком, і відшкодовується підприємству згідно з нормами ПК України, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.

Ставка ПДВ при вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту відповідно до пп. а) пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України складає 0%.

Отже, розраховуючи загальну суму витрат, які понесені на придбання товарів, що в подальшому експортувалися, податок на додану вартість із цих витрат не враховується. Тому сума витрат за операцією по придбанню позивачем товару (щебінь) в ТОВ «Бантишівський щебень» по договору від 24.11.2008р. за №24/11-08, (які в подальшому було реалізовано ООО «Славянский гранит», ТМЦ ООО «Торговая компанія «Ексімтрейд Белгород», ООО «Бест», ТМЦ ООО «Торговая компанія «Сабаро»), без врахування ПДВ 849242,00грн. за липень 2013р. та 1272705,00грн за серпень 2013р.. Звідси операцію з експорту товарів (щебень) збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить за липень 2013р. 869778,69грн.(сума за яку продано товар) - 849242,00 грн.(сума придбання товару) = 20536,69 грн., відповідно за серпень 2013р. 1289756,17грн.(сума за яку продано товар) -1272703,00 грн.(сума придбання товару) = 17053,17 грн.

З точки зору податкового та бухгалтерського законодавства ПДВ не можна вважати ні доходом, ні витратами. Про це свідчать прямі норми пп. 136.1.2 ст.136 (про не включення ПДВ до складу доходів) та пп. 139.1.6 ст.139 ПКУ (про не включення ПДВ до складу витрат), а також відповідні норми стандартів бухгалтерського обліку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання і поставки товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, усі первинні бухгалтерські документи відповідають чинному законодавству і підтверджують факт здійснення господарських операцій з купівлі у ТОВ «Бантишивський щебень» продукції та в подальшому її реалізація на експорт за контрактами з метою отримання прибутку, а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту зазначених сум, позивач має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Виходячи з норм ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що позивачем при поданні позову за платіжним дорученням №142 від 26.02.2014р. понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 146грн. 16коп., то частина зазначених судових витрат підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.3 ст.94 КАС України судовий збір сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» підлягає стягненою з державного бюджету у розмірі 48,72грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222201 від 27.01.2014р.- задоволити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014р. №0000222201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424389,00грн. основного платежу, 212194,50грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України суму сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» судового збору у розмірі 48,72грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя С.В. Ніколайчук