Ухвала суду № 39685992, 02.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/20609/13 02.07.14

За скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" м. Києва

на дії відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві

заінтересована особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" м. Києва

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від скаржника Ніколенко Є.А.,

від органу Державної виконавчої служби не з'явився,

від заінтересованої особи не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у червні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово" звернулося в суд з указаною скаргою.

Скаржник зазначав, що постановами державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 41289336 від 27 грудня 2013 р. та від 7 травня 2014 р. з нього було стягнуто виконавчий збір у розмірі 3468,23 грн. за невиконання рішення у строк для самостійного його виконання та витрати на проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/20609/13 від 6 грудня 2013 р. у розмірі 75 грн.

Посилаючись на те, що ним були сплачені належні до стягнення на користь стягувача кошти в повному обсязі самостійно без вжиття державним виконавцем заходів з примусового виконання рішення, у зв'язку з виконавчим провадженням жодних витрат понесено не було, то постанови відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 41289336 від 27 грудня 2013 р. та від 7 травня 2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій винесені всупереч вимог ст. 27 Закону.

За таких обставин просив визнати дії відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення цих постанов неправомірними, а постанови скасувати.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу.

Орган Державної виконавчої служби та заінтересована особа письмових пояснень на скаргу не надали, їх представники у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути скаргу відповідно до вимог ч. 2 ст. 1212 ГПК України у відсутності представників органу Державної виконавчої служби та заінтересованої особи за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у скарзі слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві знаходився наказ господарського суду міста Києва № 910/20609/13 від 6 грудня 2013 р. про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 32961,86 грн. боргу, 1720,50 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього 34682,36 грн.

Виконавче провадження було відкрите 20 грудня 2013 р. постановою цього відділу ВП № 41289336 та надано боржнику семиденний термін для самостійного виконання рішення Таким чином, строк, встановлений для самостійного виконання, сплив 27 грудня 2013 р.

Поясненнями скаржника, копією конверта з відбитком штемпеля поштового зв'язку стверджується, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана скаржнику відділом Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 25 січня 2014 р. та отримана ним 29 січня 2014 р.

При цьому, всупереч вимог ст. 33 ГПК України скаржником не надано доказів звернення до державного виконавця у порядку ст. 35 Закону про відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням ним документів виконавчого провадження.

Поясненнями скаржника, копією платіжного доручення № 1324 від 8 квітня 2014 р. стверджується, що належні за рішенням суду кошти ним були перераховані безпосередньо на рахунок стягувача.

При цьому, самостійне виконання боржником проведено після початку примусового виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог ч. 1. ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

За таких обставин державний виконавець був вправі стягнути з скаржника виконавчий збір у розмірі у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, шляхом винесення відповідної постанови ВП № 41289336 від 27 грудня 2013 р.

Доводи скарги, які зводяться до несвоєчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, не заперечують того факту, що самостійне виконання не було проведене також і в семиденний строк з дня одержання постанови про відкриття виконавчого провадження, а лише через 2 місяці і 2 дні після цього. Зазначені обставини в силу вимог Закону зумовлюють обов'язок боржника сплатити виконавчий збір у визначеному розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Оскільки дії державного виконавця, вчинені після спливу строку для самостійного виконання рішення (накладення арешту, розшук майна, тощо) є заходами примусового виконання, такі дії фактично вчинені і для їх організації та проведення понесені витрати, то державний виконавець правомірно виніс постанову ВП № 41289336 від 7 травня 2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

За таких обставин у скарзі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" м. Києва на дії відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві відмовити.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар