Ухвала суду № 39685528, 09.07.2014, Святошинський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 4-с/759/115/14

ун. № 759/10461/14-ц

09 липня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанови старшого державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Горкун Н.М. від 23.05.2014 року про відкриття виконавчих проваджень, заінтересована особа ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в порядку ст.383 ЦПК України звернулась до суду зі скаргою на постанови старшого державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Горкун Н.М. від 23.05.2014 року № 43429535, №43429643 про відкриття виконавчих проваджень.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що 23.05.2014 року, старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві, Горкун Н.М. винесено постаново про відкриття виконавчого провадження № 43429535, вказана постанова видана на підставі виконавчого листа №2/759/1818/14 виданого Святошинським районним судом м. Києва 21.05.2014 року про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 автомобіля марки Мітсубіші ASX 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та передачу його ОСОБА_3 Окрім того винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43429643 про стягнення з боржника боргу в розмірі 243,60 грн.

07.06.2014 року скаржник отримала оспорювані постанови. Хоча постанови винесені 23.05.2014 року, добровільний термін виконання цих постанови сплинув 30.05.2014 року, а самі постанови направлені боржнику 05.07.2014 року, що вбачається з поштового конверту. Таким чином постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження направили боржнику вже після спливу строку на добровільне виконання постанов, що позбавило можливості боржника добровільно їх виконати.

Як стверджує скаржник постанови про відкриття виконавчих проваджень в порушення Закону України «Про виконавче провадження» надіслана вже після спливу строку на добровільне виконання постанов. На підставі наведеного просила, скаргу задовольнити, скасувати оспорювані постанови державного виконавця.

В судовому засіданні 09.07.2014 року представник скаржника ОСОБА_4 підтримав скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, окрім того зазначив, що скаржниця ОСОБА_1 бажає в добровільному порядку виконати зобов'язання, однак через неправомірні дії старшого державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Горкун Н.М. була позбавлена такого права.

Представник ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві в судове засідання не з'явився, заперечень щодо скарги суду не надав.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Частиною 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Державний виконавець, відповідно до вимог ч. 1. ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 цього Закону).

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві перебував виконавчий лист № 2/759/1818/14 виданий 21.05.2014 року Святошинським районним судом м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У п.1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа №2/759/1818/14 виданого 21.05.2014 року Святошинським районним судом м. Києва про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 автомобіля марки Мітсубіші ASX 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та передачу його ОСОБА_3 та на підставі виконавчого листа № 2/759/1818/14 виданого 21.05.2014 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 243,60 грн., старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Горкун Н.М. в межах наданих їй повноважень та відповідно до покладених на неї обов'язків, винесено постанови про відкриття виконавчих провадження № 43429535, № 43429643 від 23.05.2014 року з примусового виконання виконавчого документу (а.с. 6, 7).

Згідно п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮ України №74/5 від 15.12.1999 р., державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк; тобто обов'язок державного виконавця встановити факт отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення. І тільки після цього, у разі невиконання постанови державного виконавця у запропонований строк, - обов'язок примусово його виконати.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується не направлення вчасно боржникові копій постанов від 23.05.2014 року про відкриття виконавчого провадження, а лише 05.06.2014 року, тобто вже після спливу строку на добровільне виконання постанов, що позбавило можливості боржника добровільно виконати постанови (а.с. 8 - копія поштового конверту).

Таким чином, прийняті державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2014 року № 43429535, №43429643 грубо порушують права скаржника, як сторони виконавчого провадження, оскільки вже при їх прийнятті та направленні скаржнику з порушенням термінів, встановлених законом, унеможливлюють їх виконання у встановлені терміни та призводить до подальших порушень у виконавчому провадженні, зважаючи на штрафні санкції у вигляді виконавчого збору до скаржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визначає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його права чи свободи.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, про наявність обґрунтованих підстав для задоволення скарги ОСОБА_1, у зв'язку з чим оскаржувані постанови слід скасувати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 209-210, 223, 293, 294, 383, 387, 388, 389 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанови старшого державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Горкун Н.М. від 23.05.2014 року про відкриття виконавчих проваджень, заінтересована особа ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Горкун Н.М. від 23.05.2014 року № 43429535, №43429643 про відкриття виконавчих проваджень.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.Ключник