КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/2645/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
03 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Некрасовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Н" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Гарант-Н» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником податків залишку від'ємного значення за жовтень 2013 року на суму 253 363,00 грн.
За наслідками перевірки податковим органом складено акт №2548/26-59-22-07/31808397 від 27.12.2013 року та прийнято податкове повідомлення-рішення №000104/2207 від 28.01.2014 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 253 363,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із приписами п.п. 200.1-200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України та статі 257 Цивільного кодексу України зроблено з огляду на те, що ТОВ «Гарант-Н» допущено порушення у формуванні від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року, оскільки протягом 1095 днів позивачем не було використано залишок від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 253 363,00 грн., що виник у періодах: липень 2009 року в розмірі 48 490,00 грн., листопад 2009 року в розмірі 522,00 грн., лютий 2010 року в розмірі 31 600,00 грн., березень 2010 року в розмірі 40,00 грн., травень 2010 року в розмірі 26 920,00 грн., червень 2010 року в розмірі 5 167,00 грн., липень 2010 року 16 399,00 грн., серпень 2010 року в розмірі 10 354,00 грн., вересень 2010 року в розмірі 5 167,00 грн., жовтень 2010 року в розмірі 108 704,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що залишок від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 253 363,00 грн., що включено позивачем в рядку 24 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, виник у вищезазначені періоди.
Згідно з п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095-го дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Положення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулюють лише питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість та саме для вирішення цих питань встановлено 1095-денний термін. Обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковим кодексом України не передбачено.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не заявляв суми до бюджетного відшкодування, а оскільки використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, і положення п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України не поширюються на питання податкового кредиту, то висновки податкового органу про відсутність у позивача права на використання від'ємного значення ПДВ за жовтень 2013 року є необґрунтованими.
Відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не свідчить про прийняття платником податку рішення про отримання бюджетного відшкодування, оскільки ст.200 Податкового кодексу України передбачено два способи використання платником податків від'ємного значення ПДВ у разі відсутності податкового боргу, а саме: бюджетне відшкодування (реалізується за наявності встановлених кодексом підстав) та включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160,197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено: 08.07.2014 року.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.
Судове рішення № 39684220, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/2645/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: