Ухвала суду № 39682677, 09.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

09 липня 2014 року №810/4048/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., перевіривши виконання вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Приватного підприємства «АДІТУМ МАРКЕТ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування акту перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «АДІТУМ МАРКЕТ» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – відповідач) про скасування акту №130/22-03/33558727 від 25 березня 2014 року Державної податкової інспекції у Києво-Святошниському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Адітум Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту ПП «Донресурс Плюс» за грудень 2013 року, ТОВ «Прокон ЛТД» за грудень 2014 року, ТОВ «Сінтезпродсервіс» за грудень 2013 року та подальшої реалізації товару (робіт, послуг) на користь контрагентів-покупців.

Відповідно до частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати акт Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 25 березня 2014 року №130/22-03/33558727 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Адітум Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з контрагентами за грудень 2013 року.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є адміністративним актом (рішенням суб'єкта владних повноважень), з яким пов'язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

А відтак , акти документальних перевірок податкових органів не мають обов'язкового характеру та не породжують юридичних наслідків для платника податків.

Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на права, свободи, законні інтереси чи обов’язки особи, а також встановлені законом умови їх реалізації.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у розумінні частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається таке владне рішення (дія), які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер і породжують певні правові наслідки.

З огляду на викладене, акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить приписів обов’язкових до виконання та не породжує юридичних наслідків для позивача.

З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що вимога про скасування акта саме податкового органу не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом заявою Приватного підприємства «АДІТУМ МАРКЕТ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування акту перевірки - відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Леонтович А.М.