Постанова № 39681789, 03.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1226/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Шекери В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання довідки з державної статичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі міста Києва (хутір Биківня) і зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах; зобов'язання відповідача надати відповідну довідку та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції,

позивач 05.12.2013 р. звернувся до ГУ Держземагенства в м.Києві з заявою про надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що була зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах.

Листом від 26.12.2013 р. № 5632 ГУ Держземагенства в м.Києві надано відповідь, якою запропоновано позивачеві надати наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційного коду заявника; копію документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженої заявником особи); копія паспорту та ідентифікаційного коду номеру у разі подання заяви уповноваженої заявником особи); копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (за наявності) або копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки у власність/користування (у випадку якщо земельна ділянка надавалась у власність чи користування до 2013 року); копію дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 6 Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. №3613-VI (далі - Закон № 3613) передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ч.1 ст.7 Закону № 3613 визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру; здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.

Частиною 1 ст.9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 38 Закону № 3613 відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

Порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа. Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом. Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

У відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 р. № 1051, відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що довідка з державної статичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) є відомостями Державного земельного кадастру, а тому має видаватися у встановленій законодавством формі та відповідно до встановленого законодавством порядку.

Судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначено, що наказом Держземагенства України від 29.03.2013 р. № 133 «Про затвердження Примірних Інформаційних та Технологічних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держземагенства України» затверджено Інфокартку «Надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем)», відповідно до п. 4 якої надання даної послуги регламентується ст. 38 Закону № 3613.

Так колегія суддів встановила, що частиною 5 вказаної статті встановлено вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру:

- власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи;

- спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи;

- особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом;

- особи, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру інженерів-геодезистів, і особи, які отримали ліцензії на проведення землеоціночних робіт та земельних торгів, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт;

- з метою дотримання правил добросусідства особа, якій належить речове право на земельну ділянку, має право на отримання відомостей про земельну ділянку, передбачених частиною першою статті 25 цього Закону (відомості поземельної книги).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не є належним суб'єктом для отримання бажаної довідки, оскільки жодних доказів до суду першої інстанції про відповідність його особи переліку, передбаченому ч. 5 ст. 38 Закону № 3613, останній не надав.

Доводи позивача, про неможливість без вказаної довідки звернутися до розпорядника земель для виділення безоплатно у власність земельної ділянки спростовуються перш за все тим, що переліком документів, необхідних при поданні клопотання до Київської міської ради про виділення земельної ділянки, довідка за даними форми 6-зем не передбачена.

Крім того, відповідно до ст. 36 Закону № 3613 на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про:

а) межі адміністративно-територіальних одиниць;

б) кадастрові номери земельних ділянок;

в) межі земельних ділянок;

г) цільове призначення земельних ділянок;

ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права);

д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок;

е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель;

є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок;

ж) земельні угіддя;

з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру;

і) бонітування ґрунтів.

Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації, яка відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає також, що Додатком 3 до Переліку адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2011 р. № 835, нормативно-правовим актом, відносно якого видається довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), зазначено Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. № 858-IV.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами землеустрою є: органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування; юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі.

Крім того, посилання позивача на достатність подачі для отримання інформації лише заяви, згідно форми заяви про надання відомостей з Державного земельного кадастру, що міститься в додатку 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 р. № 1051, спростовується п. 166 вказаного Порядку, відповідно до якого для отримання витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові, крім заяви, документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Вказана норма містить термін «заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки» і прямо відповідає нормам Законів України «Про землеустрій», «Про державний земельний кадастр», оскільки заявника ототожнено з власником земельної ділянки.

Вважаючи, що відсутність у формі 42 вимоги подання інформації про власника чи землекористувача земельної ділянки в додатку до заяви прямо означає, всупереч вимогам вищевказаних законів, можливість звернення з такою заявою будь-якій фізичній чи юридичній особі, ні позивач, ні суд першої інстанції, між тим, не врахували, що інформація про те, є ця особа землевласником чи землекористувачем наявна у відповідача в Державному земельному кадастрі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача надати позивачу довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі міста Києва (хутір Биківня) і зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах, підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - залишенню без задоволення.

Стосовно невідповідності форми наданої відповіді відповідачем вимогам діючого законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 14 примірної інформаційної картки адміністративної послуги відмова у видачі інформаційної послуги має бути оформлена у формі листа на офіційному бланку.

Форма відмови передбачена додатком 43 до вищезазначеного Порядку.

Так відмова у наданні довідки має відповідати наступним параметрам: таке повідомлення має бути видане державним кадастровим реєстратором (у повідомленні відповідача - заступник начальника ГУ Держземагенства у м. Києві Мальований А. М.); заяві має бути присвоєно реєстраційний номер; назва повідомлення має містити фразу «про відмову»; у повідомленні має бути вказано підставу відмови у наданні зазначених відомостей.

Вказані вимоги у листі заступника начальника Держземагенства у м. Києві не дотримані (а. с. 15).

Натомість, як вбачається з заяви позивача, останнім не дотримано вимоги форми такої заяви, передбаченої додатком 42 Порядку (а. с. 12).

Так вказана заява мала бути адресована Державному кадастровому реєстратору ГУ Держземагенства у м. Києві.

Однак, викладене у формі клопотання, звернення адресоване начальнику Головного управління Левцову С. В.

Повне недотримання форми заяви, передбаченої додатком 42 до Порядку, позбавило можливості ідентифікувати її відповідачем як таку.

З огляду на вищенаведене, лист відповідача від 26.12.2013 р. № 5632 слід розцінювати як відповідь на звернення громадян.

Крім того, як вбачається з даного листа, останній не містить в собі відмову у наданні будь-якої інформації, а містить рекомендацію з метою повного та якісного опрацювання даного питання подати до відповідача передбачені законодавством документи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 08.07.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.