Ухвала суду № 39681680, 02.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1324/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.

за участю секретаря: Пакіж О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідачі) у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 3 про опис майна в податкову заставу від 11.02.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що в період з 02.10.2012 року по 22.10.2012 року посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства ТДВ "Білоцерківський кар'єр" від 26.10.2012 №4023/22-3/00292480/178 (далі по тексту - Акт перевірки).

За результатами зазначеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем: - п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 , п.п.138.10.3 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 1 п. 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 96 890 грн., в тому числі за 2 квартал 2011року на 44 060 грн., 4 квартал 2011 року на 27 092 грн., 2 квартал 2012 року на 25 738 грн.; - абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством позивача занижено податок на додану вартість на загальну суму 160 197 грн., в т. ч. за квітень 2011 року на 2 417 грн., травень 2011 року на 7 198 грн., червень 2011 року на 9 334 грн., жовтень 2011 року на 29 310 грн., листопад 2011 року на 23 198 грн., квітень 2012 року на 88 740 грн.; - п. 3.1, п. 7.41 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004 №637, а саме: проведення розрахунків підзвітними особами підприємства без надання отримувачем коштів належним чином оформленого платіжного документа (корінця прибуткового ордера, завіреного печаткою підприємства-отримувача коштів, товарного чека), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 842, 95 грн.; Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, рахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, при заповненні довідки за формою №1-ДФ за II, III, IV з 2011 року та І, II кв. 2012 року підприємством подано не в повному обсязі відомості про фізичних осіб - СГД (ознака доходу -157).

На підставі Акту перевірки Білоцерківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області винесені податкові повідомлення-рішення від 08.11.2012 року:

- № 2591/0000192230, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 103 325 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 96 890 грн. та штрафна (фінансова) санкції в розмірі 6 435 грн.;

- № 2590/0000202230, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 230 822 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 160 197 грн. та штрафна (фінансова) санкції в розмірі 70 625 грн.;

- № 2588/0000042240, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 842, 95 грн.;

- № 2596/0000041720, яким визначено штрафну санкцію по прибутковому податку з робітників у розмірі 2 550 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання, визначені позивачу податковим органом відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на загальну суму 337 539,95 грн. є узгодженими, а авансовий внесок на звітний (податковий) рік підлягає сплаті, оскільки позивач самостійно його визначив в декларації за 2013 рік.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-5687/12/1070 закрито провадження по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2012 №2588/0000042240, 2596/0000041720, у зв'язку з відмовою позивачем від частини позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-5687/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013, у задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2012 №2591/0000192230, №2590/0000202230 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року по справі №810/593/14-а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Білоцерківський кар'єр" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкової вимоги та зобов'язання вчинити дії залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року без змін.

В силу положень частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на зазначене, податкові зобов'язання, визначені позивачу податковим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 08.11.2012 №2596/0000041720, №2591/0000192230, №2590/0000202230, 2588/0000042240 на загальну суму 337 539,95 грн. є узгодженими та підлягають сплаті, починаючи з 28.05.2013 року (день набрання постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 по справі №2а-5687/12/1070 законної сили), а податкова вимога форми «Ю» від 17.01.2014 року №11-15 на підставі якої податковим органом прийнято рішення №3 про опис майна в податкову заставу від 11.02.2014 року є правомірною починаючи з 15.04.2014 року (день набрання постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 року по справі №810/593/14-а законної сили).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі по тексту -ПК України), у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

У п.89.2 ст. 89 ПК України, вказано, що з урахуванням наведених положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

В силу вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що враховуючи наявність податкового боргу, який був неодноразово предметом розгляду в судах, відповідач діяв в межах повноважень передбачених чинним законодавством України для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, відтак, рішення податкової інспекції про опис майна прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.