Вирок № 39681083, 09.07.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4905/14-к

Провадження № 1-кп/361/277/14

09.07.2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

09 липня 2014 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурора - Блінової Т.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отриманий від заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області обвинувальний акт по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012100130000693 від 08 грудня 2012 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, із середньою освітою, тимчасово офіційно не працюючого, неодруженого, дітей не маючого, офіційно ніде не зареєстрованого, останнє місце проживання АДРЕСА_1, запобіжний захід обраний судом 11.06.2014 року у виді тримання під вартою на строк по 08 серпня 2014 року, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.3 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб вчинив таємне викрадення чужого майна з проникненням в житло за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 09 січня 2012 року, в період часу з першої до п'ятої години, зустрівшись з невстановленою досудовим слідством особою на вул.10 лінія СТ «Прилісся-8», Броварського району, Київської області, де під час сумісного вживання спиртних напоїв, невстановлена досудовим слідством особа запропонувала обвинуваченому вчинити крадіжку побутової техніки з домоволодіння АДРЕСА_2, на що останній погодився та тим самим вступив в злочинну змову.

Того ж дня, в період часу з першої до п'ятої години, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим слідством особа, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_3, діючи умисно, групою осіб, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшли до домоволодіння АДРЕСА_2, після чого вдвох переплигнули через паркан, що огороджував зазначений будинок та потрапили на вказану територію.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення майна, згідно розподілених між собою ролей, діючи умисно, групою осіб, з корисливих мотивів, таємно від оточуючи, невстановлена досудовим слідством особа, демонтувавши металеву решітку та пошкодивши металопластикове вікно першого поверху вказаного будинку, проникла всередину. ОСОБА_1 залишився на подвір'ї вказаного будинку біля вікна, спостерігати за навколишньою обстановкою.

В подальшому, невстановлена досудовим слідством особа, знаходячись в приміщенні зазначеного вище домоволодіння, почала передавати через пошкоджене нею вікно ОСОБА_1, який чекав його на вулиці, побутову техніку та речі, належні потерпілому ОСОБА_3,а саме: телевізор марки «LG» 29 дюймів вартістю 2500 гривень, телевізор марки «LG» 17 дюймів вартістю 700 гривень, телевізор марки «LG» 21 дюймів вартістю 1200 гривень, масляний радіатор марки «First» вартістю 400 гривень, продовжувач водопостачання «Карат» 25 метрів вартістю 300 гривень, пилосос марки «Digital» вартістю 2100 гривень, статуетку у вигляді «Ангела» вартістю 200 гривень, прилад для миття автомобілів марки «Роwer Washег» вартістю 3200 гривень, пилосос марки «Nilfisk» вартістю 750 гривень, електронні часи «Еленберх» вартістю 200 гривень, мікрохвильову піч марки «LG Wawedon» вартістю 600 гривень, DVD програвач марки «Filips» вартістю 350 гривень, тіві-тюнер «Stаг Тгаск 55 ОD sирег рlиs» вартістю 800 гривень, водонасосну станцію марки «Аквапрес» вартістю 4500 гривень, кофеварку марки «Kenwood ЕS 630» вартістю 2000 гривень, чайний набір на 6 персон вартістю 100 гривень, дзеркало вартістю 600 гривень, фен марки «Skarlet» вартістю 150 гривень, фен марки «Маgіс» вартістю 50 гривень, та керамічна лялька вартістю 300 гривень, які ОСОБА_1 склав біля даного будинку, а в подальшому викрадене ними майно поклали на господарську тачку та перевезли до місця проживання ОСОБА_1, де сховали, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 20700 гривень.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло вчинив кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що дійсно він з наглядно йому знайомим чоловіком на ім'я ОСОБА_4 розпивав спиртні напої біля магазину в СТ «Прилісся». 09 січня 2012 року, коли були сильно випивші, йому було запропоновано вчинити крадіжку речей з будинку. Він з цим погодився та пішов із ОСОБА_4 до будинку. ОСОБА_4 вибив решітку на вікні заліз всередину і з будинку передава йому речі. Все що вказано в обвинувачені було викрадено. Після цього з допомогою тачки викрадені речі перевезли до його співмешканки та сховали в погребі. Вранці ОСОБА_4 поїхав в м.Київ. Протягом дня до нього прийшли працівники міліції, як він здогадався по слідах від тачки і він їм все викрадене повернув, зізнався в крадіжці. В послідуючому не приходив до слідчого в зв'язку з хворобою матері, необхідно було заробляти кошти на ліки.

За себе повідомив, що він останнім часом проживав з батьками в с.Духонки Репкінського району, але там не прописаний так як паспорт був в слідчого.

Інших злочинів не вчиняв, приводів в міліцію не мав. Просить суворо не карати, більше злочинів вчиняти ніколи не буде.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло вчинив кримінальне правопорушення і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.185ч.3 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185ч.3 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який характеризуєся позитивно, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1ч.1 ст.66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання відповідно до санкції ч.3ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, пом'якшуючі обставини, дані про його особу, що він кається у вчиненому, правову позицію прокурора про призначення покарання не пов'язаного із ізоляцією його від суспільства, думку потерпілого який поклався на розсуд суду, а також його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, значних наслідків від скоєного злочину не наступило, викрадене майно повернуто потерпілому, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні покарання відповідно до санкції інкримінованого злочину у виді позбавлення волі, при цьому вважає за необхідне звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Речові докази по справі не вказані, процесуальних витрат немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України не застосовувалися, запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час судового провадження був обраний у виді тримання під вартою, але оскільки він звільняється від відбуття покарання з випробуванням, тому суд вважає, що до набрання вироком законної сили запобіжний захід йому слід змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 2(два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися туди для реєстрації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у виді тримання під вартою змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: повідомити суд про своє тимчасове місце проживання та контактні номери зв'язку, прибувати в разі виклику до суду, повідомляти суд про зміну місця проживання чи роботи, а також роз'яснити що в разі невиконання вказаних вимог до нього може бути застосований більш суворіший запобіжний захід.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/ М. Д. Рабець